Поняття насильницької поведінки, її ознаки та класифікація
Протягом багатовікової історії у світі панував культ сили. Він був основою розуміння величі держави, оцінки історичної постаті, незалежної особистості. На цьому трималися імперії, їх могутність. Історія народів здебільшого подавалась як історія війн, а створення соціуму — через силу та насильство. Проте проблема насильства та пошук ненасильницьких методів вирішення питань історично виникали і будуть актуальними завжди. Україна, незалежність якої задекларована в Конституції, прагне стати гідним членом світової спільності. Але гідність держави багато в чому залежить від того, як вона охороняє права та свободи своїх громадян, піклується про їх здоров'я. Сьогодні насильство влади послабилось, але зросла "влада" насильства на вулицях наших міст і сіл. Отже, для того, щоб завоювати повагу у світі, нам необхідно навчитись поважати один одного у власному домі. Поняття "насильство" та похідні від нього широко використовуються в чинному кримінальному кодексі України. Під насильством розуміють фізичний або психічний вплив особи на іншу людину, який порушує її право на особисту недоторканність, з метою досягнення певного особистого "задоволення". Зазначимо, що згідно зі ст.. З Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Насильства за метою поділяються на три групи: — некорисливі; — корисливі; — які посягають на основи національної або громадської безпеки, а також на авторитет органів державної влади і місцевого самоврядування. Насильницькі некорисливі злочини (суто насильницькі) кульмінацією мають безпосередньо насильство, вчинивши яке, злочинець вважає, що досяг своєї мети. Мотивами такого насильства можуть бути помста, ревнощі, заздрість, гіпертрофований статевий інстинкт, садистські нахили тощо. Але завжди в основі механізму злочинної поведінки виявляється агресивно-зневажливе, цинічне ставлення до особи, її життя, фізичного, психічного і духовного здоров'я, честі і гідності. До некорисливих насильств належать убивство, всі види тілесних ушкоджень, погроза вбивством, мордування, катування, зґвалтування та інші статеві домагання, хуліганство, наруга над могилою, нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури, жорстоке поводження з тваринами та деякі інші. Кримінальна відповідальність за скоєні насильства передбачена відповідними законами. Що ж до другої і третьої групи насильств, то насильство в них є лише першим етапом досягнення особою інших цілей. Завдають шкоди суспільній безпеці демонстрація по телебаченню і розповсюдження відеофільмів, що пропагують насильство і секс. Це виховує у молоді жорстокість, ненависть до людей і тварин, потяг до скоєння злочинів з елементами садизму, знущання над жертвою. Ознаки поняття насильства: — це активна поведінка — дія. Застосувати насильство шляхом бездіяльності не можна; — дія, спрямована проти іншої особи; — примусовий вплив, який здійснюється всупереч волі потерпілого, з застосуванням проти нього сили; — заподіяння шкоди життю, здоров'ю, особистій свободі іншої людини, заподіяння тілесних ушкоджень, мордування, побої тощо; — залякування, погроза потерпілому; — застосовується умисно і супроводжується відповідною мотивацією, в центрі якої — ігнорування прав і свобод людини. Насильства за їх походженням умовно класифікуються на три групи: побутові, дозвільні, статеві. Побутові насильства — це діяння на Грунті конфліктних особистих або громадсько-побутових відносин з потерпілим. Дозвільні насильства — це діяння, як правило, в компаніях, при проведенні вільного часу, насамперед різних видів "гуляння". Інколи цей вид насильства має суто хуліганську мотивацію у вигляді п'яного зухвальства, бажання принизити оточуючих, демонстрування нехтування елементарними нормами моралі. Дещо специфічними виглядають статеві насильства. Найпоширеніше із них — зґвалтування. До таких насильств належать також факти насильницького інцесту — зґвалтування батьками своїх дочок, синами — матерів тощо. Структура некорисливої насильницької злочинності (за даними 2000 р.) є такою: умисні вбивства — 13%, тяжкі тілесні ушкодження — САРut!% ,зґвалтування — 3%, випадки хуліганства — 65%. До 70% вбивств учиняють особи, які не займалися суспільно корисливою діяльністю. Вбивства з використанням вогнепальної зброї становлять 5%, з використанням "холодної" зброї і підручних засобів — 40%, вбивства у стані сп'яніння — близько 60%. Жінок серед убивць близько 13%. Переважна кількість некорисливих насильств має ситуативний характер. Мотивами побутових насильств є ненависть, помста, ревнощі, хуліганство тощо. За часом більшість насильств вчиняється у вечірню пору, а також у дні відпочинку і свят. Останнім часом почастішали випадки групового насильства, пов'язаного з актами агресивної поведінки негативно "зарядженого" угруповання людей, найчастіше молоді. Така поведінка виявляється, зокрема, у руйнуванні обладнання в культурних і спортивних установах, знущанні над людьми тощо. Інколи ця форма насильницької поведінки спирається на так звану "молодіжну субкультуру", що базується на сприйманні "ідолів" сучасної музики, спорту, а також на постійному вживанні наркотичних речовин, алкоголю. Велика небезпека насильницької поведінки походить також з боку так званих тоталітарних сект, світового центру сатанізму, серійних убивць-маніяків. Отже, насилля розглянутої категорії — це некорисливі агресивні діяння, які вчиняються на ґрунті конфліктів у сфері побутових відносин або під час проведення дозвільного часу і мають особистісно-конфлікт-ну, хуліганську мотивацію. Переважна більшість осіб, що вчиняють насильства, мають низький рівень освіти, культури і кваліфікації, серед них великий відсоток п'яниць, алкоголіків, наркоманів, токсикоманів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття насильницької поведінки, її ознаки та класифікація» з дисципліни «Валеологія»
