Монетарні показники України, що публікуються у збірнику МВФ «Міжнародна фінансова статистика»
У квітні 1992 р. на прохання України Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) прийняли рішення про членство України в цих авторите-тних фінансових організаціях. Верховна Рада України 3 червня 1992 року ухвалила відповідний Закон «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконст-рукції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжна-родної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по га-рантіях інвестицій». 3 вересня 1992 р. наша держава стала членом МВФ та МБРР. У своїй політиці та діяльності МВФ керується Статутом, ві-домим під назвою «Статті угоди про МВФ». Згідно зі «Статтями угоди про МВФ» країна-член повинна надавати Фонду інформа-цію, яку він вважає необхідною для своєї діяльності. З грудня 1992 р. Національний банк України надає Міжнарод-ному валютному фонду зведені балансові звіти Національного та комерційних банків України, а також інформацію про валютні курси та процентні ставки. Місія експертів статистичного управління Міжнародного ва-лютного фонду, яка перебувала в Києві у вересні 1995 р., визнала інформацію з грошово-кредитної статистики та статистики пла-тіжного балансу, яку Національний банк України щомісячно на-правляє в МВФ, придатною для опублікування в збірнику «Між-народна фінансова статистика» (МФС). Розпорядженням Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 14 грудня 1995 р. Національний банк України був призначений відповідальним за підготовку показників і прое-ктів публікацій у зазначеному збірнику з даними грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу. Збірник «Міжнародна фінансова статистика» («International Financial Statistics», IFS) є основним статистичним виданням Міжнародного валютного фонду, який публікується англійською мовою щомісячно з січня 1948 р. МФС містить сторінки країн — членів Фонду. На сторінках країн подано інформацію про основні агреговані економічні показники, які використовуються для ана-лізу економічного розвитку і, як правило, містять інформацію про валютні курси, міжнародну ліквідність, гроші та банківські операції, процентні ставки, виробництво, цінові показники, між-народні трансакції, рахунки державного сектору та національні рахунки. Крім міжнародних організацій та донорів, це видання широко використовується на фінансових ринках, а також потенційними іноземними інвесторами. Перше видання сторінки України було надруковане в липне-вому випуску збірника МФС за 1996 р. Ця сторона містить пока-зники грошово-кредитної статистики з грудня 1992 р. і статисти-ки платіжного балансу починаючи з першого кварталу 1994 р. Дані для публікацій у збірнику МВФ «Міжнародна фінансова статистика» готуються на базі статистичної звітності, яка щомі-сячно складається Економічним департаментом Національного банку України і надається Міжнародному валютному фонду. У цьому розділі «Бюлетеня НБУ» вміщено монетарні показни-ки, опубліковані у збірнику «Міжнародна фінансова статистика» на сторінці, присвяченій Україні, які отримані за методологією Міжнародного валютного фонду. Перелік показників, що входять до вказаних таблиць, стандартний для всіх країн-членів МВФ. Міжнародна ліквідність України. Розділ «Міжнародна лік-відність» відображає у доларовому еквіваленті міжнародні резер-ви та інші зовнішні вимоги і зобов’язання органів грошово-кредитного регулювання, а також зовнішні активи та зо-бов’язання депозитних банків України. Міжнародні резерви (резервні активи) — частина зовнішніх активів Національного банку України, що перебуває під його ко-нтролем і може використовуватися для прямого фінансування дефіциту платіжного балансу чи непрямого впливу на розмір цього дефіциту. До складу міжнародних резервів входять моне-тарне золото, резервна позиція України в Міжнародному валют-ному фонді, спеціальні права запозичення (СДР), що належать Україні, та іноземна валюта. Золото монетарне — високо чисте золото у формі монет, зливків або брусків не нижче 995 проби, перебуває у власності або під контролем центрального банку чи органів державного управління. Іноземна валюта включає готівку у вільно конвертованій ва-люті та вимоги НБУ до нерезидентів у формі короткострокових депозитів у золоті та вільно конвертованій валюті, казначейських векселів, короткострокових і довгострокових цінних паперів іно-земних держав та інші вимоги, що використовуються для потреб платіжного балансу. Дані (крім золота та СДР) оцінюються в до-ларах США, виходячи із крос-курсів іноземних валют щодо до-лара США, розрахованих на базі офіційних курсів гривні щодо іноземних валют, установлених НБУ на кінець періоду. Інші активи органів грошово-кредитного регулювання вклю-чають вимоги Національного банку України до нерезидентів, що не належать до резервних активів. Інші пасиви органів грошово-кредитного регулювання вклю-чають зовнішні зобов’язання Національного банку України перед нерезидентами, за винятком зобов’язань щодо використання кре-дитів МВФ. Активи та пасиви депозитних банків — зовнішні вимоги та зобов’язання комерційних банків України, перераховані в дола-ровому еквіваленті. Органи грошово-кредитного регулювання. Органи грошо-во-кредитного регулювання України включають лише Націона-льний банк України. У розділі «Органи грошово-кредитного регулювання» пода-ються аналітичні рахунки Національного банку України, які отримуються шляхом консолідації статей балансу Національного банку України. Зовнішні активи — це міжнародні резерви, якими володіє НБУ, та інші вимоги до нерезидентів. «Загальний уряд» — термін МВФ. Це поняття об’єднує центральні та місцеві органи державного управління. Вимоги до загального уряду — вимоги Національного банку України до центрального і місцевих органів державного управ-ління у вигляді вкладень у боргові цінні папери, випущені центральним і місцевими органами державного управління, та наданих, пролонгованих, прострочених і сумнівних кредитів і нарахованих доходів за ними. Вимоги до депозитних банків — кошти Національного банку України в комерційних банках у вигляді коштів до запитання та строкових депозитів, розміщених у комерційних банках, коштів, наданих банкам за операціями репо, наданих, пролонгованих, прострочених і сумнівних кредитів і нарахованих доходів за де-позитами та наданими кредитами. Резервні гроші — сума готівки в обігу, депозитів комерційних банків у НБУ як у національній, так і в іноземній валюті, депози-тів інших клієнтів у НБУ в національній валюті та нарахованих витрат за ними. Зовнішні пасиви — кредити МВФ та інші зобов’язання НБУ перед нерезидентами країни незалежно від характеру інструмен-ту і його ліквідності. Депозити загального уряду — кошти Державного та місцевих бюджетів, бюджетні кошти клієнтів, що утримуються з Державно-го та місцевих бюджетів, і кошти позабюджетних фондів у НБУ. Рахунки капіталу — статутний фонд Національного банку України, його загальні та спеціальні резерви й інші статті, зокре-ма результати переоцінки основних фондів, результати діяльності минулого і поточного років та резерви за сумнівними активами. Банківські установи. Поняття «Банківські установи» охоп-лює державні, акціонерні та приватні комерційні банки України. У розділі «Банківські установи» подаються аналітичні рахун-ки комерційних банків, які отримуються шляхом консолідації статей зведеного балансу комерційних банків, що, у свою чергу, складається на основі балансів окремих комерційних банків. Вимоги до загального уряду — це вимоги банківських установ України до центрального і місцевих органів державного управ-ління у вигляді вкладень у боргові цінні папери, випущені центральним і місцевими органами державного управління, та наданих, пролонгованих, прострочених і сумнівних кредитів і нарахованих доходів за ними. Вимоги до нефінансових державних установ, приватного се-ктору й небанківських фінансових установ — це вимоги у вигля-ді вкладень у боргові цінні папери, випущені відповідними суб’єктами господарювання, та наданих, пролонгованих, про-строчених і сумнівних кредитів і нарахованих доходів за ними. Суб’єкти господарювання розподілені за секторами економіки. Приватний сектор включає нефінансові недержавні підприємст-ва, домашні господарства і некомерційні організації, що обслуго-вують домашні господарства. Резерви — запаси готівки в касах комерційних банків та їхні кошти на рахунках у Національному банку України. Зовнішні активи — готівкові кошти комерційних банків у іно-земній валюті, кошти, розміщені в іноземних банках, кредити, надані комерційними банками іноземним банкам, та інші вимоги до нерезидентів незалежно від характеру фінансового інструмен-ту і його ліквідності. Депозити до запитання — кошти на розрахункових та поточ-них рахунках суб’єктів господарювання в комерційних банках у національній валюті та нараховані витрати за ними. Термінові, ощадні депозити та депозити в іноземній валюті суб’єктів господарювання включають також нараховані витрати за ними. Цінні папери — сума балансової вартості цінних паперів, емі-тованих комерційними банками (боргові цінні папери й ощадні сертифікати), що перебувають (зберігаються) поза банківською системою, і нараховані витрати за ними. Депозити небанківських фінансових установ — депозити до запитання і термінові депозити в національній та іноземній валю-тах і нараховані витрати за ними. Банківський нагляд. У розділі «Банківський нагляд» об’єднано показники, подані в розділах «Органи грошово-кредитного регулю-вання» та «Банківські установи». Банківський огляд дає змогу про-вести аналіз діяльності банківської системи (НБУ та комерційні ба-нки) шляхом аналізу монетарних агрегатів, на які найбільше впливають органи грошово-кредитного регулювання: чисті зовніш-ні активи, внутрішній кредит та грошова маса. Чисті зовнішні активи банківської системи — різниця між зо-внішніми активами Національного та комерційних банків Украї-ни та їх зовнішніми зобов’язаннями. Внутрішній кредит (актив банківської системи) — всі не-сплачені вимоги банківської системи до загального уряду, держа-вних установ, приватного сектору та небанківських фінансових інституцій. Вимоги до загального уряду подаються на нетто-основі. Такий підхід дає можливість виміряти вплив операцій уряду на ліквід-ність економіки країни. Органи державного управління несуть відповідальність за економічну політику, тому їхні рішення, що стосуються витрат, як правило, не залежать від суми їхніх бан-ківських депозитів, а продиктовані іншими чинниками. Вимоги до інших суб’єктів господарювання подаються у ва-ловому вимірюванні, оскільки вважається, що кількість депозитів та готівки в їхньому розпорядженні впливає на їхні витрати. Агрегат «Гроші» (відповідає агрегату М1 — «вузькі гроші») — грошові кошти в економіці країни, які можуть бути викорис-тані як засіб платежу: гроші поза банками та кошти на розрахун-кових і поточних рахунках суб’єктів господарювання в націона-льній валюті (депозити до запитання в національній валюті) та нараховані витрати за ними. Квазігроші — ліквідні депозити грошової системи, що безпо-середньо не використовуються як платіжний засіб і, як правило, мають меншу швидкість обігу, ніж «Гроші», а саме: термінові, ощадні депозити в національній валюті, усі депозити в іноземній валюті суб’єктів господарської діяльності внутрішніх секторів економіки та нараховані витрати за ними. «Гроші», «Квазігроші», «Депозити небанківських фінансових установ» та «Цінні папери» разом визначають поняття «Широкі гроші». Процентні ставки. Система показників за процентними став-ками охоплює основні види ставок, що застосовуються в еконо-міці України. Місячні показники розраховуються за схемою складного процента. Квартальні та річні значення розраховують-ся як середньоарифметичне від місячних значень. Ставка рефінансування (встановлена облікова ставка НБУ) на кінець періоду — базова ставка кредитування комерційних бан-ків Національним банком України. Міжбанківська ставка кредитування — середньозважена ста-вка за міжбанківськими кредитами; до січня 1999 р. зважена на основі щоденних середньозважених ставок. Депозитна ставка — середньозважена ставка, яка пропонуєть-ся комерційними банками за депозитами в національній валюті. Ставка кредитування — середньозважена ставка комерцій-них банків за кредитами в національній валюті.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Монетарні показники України, що публікуються у збірнику МВФ «Міжнародна фінансова статистика»» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
