Значну роль у структурі міжнародних ліквідних коштів про-довжує зберігати за собою золото золоті запаси держави (у формі злитків та монет). Обсяги золотовалютних ресурсів, які зберігаються в Центра-льному банку та фінансових органах країни, доповнюються пев-ними обсягами валют на рахунках іноземних банків, а також міжнародних і регіональних валютно-кредитних і фінансових ор-ганізацій, призначеними для міжнародних розрахунків. Одне з центральних місць серед міжнародних ліквідних коштів нале-жить золотовалютним ресурсам держав. Тривалий час розрізнялися дві ціни золота — офіційна та реа-льна. Офіційна ціна золота протягом більш ніж 40 років (з 1933 р. до 1976 р.) фіксувалася Казначейством США. З 1944 р. вона пе-ребувала на рівні 35 дол. за 1 трійську унцію, яка становить 31,1035 г золота. 1961—1968 рр. ознаменувалися досить невдалою діяльністю угоди «Золотий пул». Сім країн Західної Європи разом із США домовилися штучно шляхом золотих інтервенцій підтримувати офіційну ціну золота. Згодом цей шлях призвів до поступового продажу власних офіційних резервів Англії, який навесні 1968 р. склав 3 тис. тон, що і призвело до розпаду пулу. Після девальвації долара у 1971 р. і до сьогоднішнього дня вона становить близько 290—300 дол. за унцію. Нині відправною точкою щодо встановлення ринкової ціни золота є Лондонський фіксинг. Фіксинг являє собою коротко-тривалу церемонію в офісі «N. M. Rothschild & Sons Ltd.», де п’ятеро осіб протягом десь біля 10 хв розмовляють по мобільних телефонах і потім опускають нижче або піднімають маленькі ма-кети державних британських прапорів, що містяться на їхніх сто-лах. І це все. Золотий фіксинг закінчено. Це відбувається щоден-но о 10:30 ранку і о 3 год. пополудні, подібно до часового механізму. Перша така церемонія була виконана так само, у тому самому місці і головним чином, тими ж фірмами, що беруть участь і тепер, де баронові Ротшильду в п’ятницю, 12 вересня 1919 р. був запропонований перший золотий фіксинг. Анахронізм це чи ні, але це працює, щоб дати ринкові наявну спот-ціну золота у специфічний момент вчасно. Учасниками першого фіксингу золота були представник від Ротшильда, котрі виконували функції голови зустрічі, та пред-ставники провідних компаній золотовидобувників та золото про-давців Mocatta & Goldsmid, Pixley &Abell, Samuel Montagu & Co. та Sharps Wilkins. Міжнародна торгівля золотом — цілодобовий бізнес, Лондон-ський ринок перекриває своєю діяльністю золоті ринки Далекого Сходу вранці (в 7:15) і Нью-Йорка вдень. Але двічі на день представники торгів зустрічаються «облич-чям до обличчя» в офісі «N. M. Rothschild & Sons Ltd.». Основ-ний модуль торгів — задовільна поставка, яка має важити при-близно 400 унцій та відповідати технічним вимогам, на яких базується Лондонський ринок дорогоцінних металів. Голова торгів пропонує ціну відкриття, котра вже повідомлена представниками по телефону в їхні дилінгові кімнати. Пізніше голова запитує, хто хоче купувати і хто хоче продати, а також скількома модулями по 400 унцій вони бажають торгувати. Якщо ця кількість не забезпечує балансування в ціні відкриття, голова пропонує ціну вищу або нижчу, поки не буде досягнуто рівнова-ги. Тоді він проголошує ціну, яка буде встановлена. Дилінгові кімнати можуть змінювати команди їхнім представ-никам у будь-який момент протягом засідання. Це представлено рухом у будь-яку сторону маленькі державні прапори Об’єднаного Королівства. Представник повідомляє, що він змі-нює оголошений ним процент, змінюючи положення свого пра-пора. Голова не може повідомляти ціну закріпленою доти, доки всі прапори не будуть узгодженими. Усе це є дуже ексцентрич-ним і поза межами досяжності керованими комп’ютером ринка-ми, але до 20 тонн золота щодня, як вважається, торгується за до-помогою фіксингу. Наприклад, 7 листопада 2003 р. London Fix за даними Kitco Inc. становить близько 380 дол. США (табл. 1). Таблиця 1 LONDON FIX Gold Nov 07. 2003 AM PM USD 381,90 380,25 Pounds Sterling 228,34 227,42 Euro 333,39 332,82
Динаміку Лондонського фіксингу в доларах за датою на останнє число кожного місяця можна дослідити за такими дани-ми (табл. 2).
Зміна офіційної ціни золота та період існування золотовалют-ного стандарту взагалі, були обумовлені історично і мали певні причини. По-перше, це було відображенням поступового послаб-лення позицій долара у світовий валютній системі, а по-друге, свою роль відіграло прагнення промислово розвинутих західних країн проводити самостійну політику регулювання у валютній сфері.
Таблиця 3 ВИРОБНИЦТВО ТА СПОЖИВАННЯ ЗОЛОТА У СВІТІ1 (1991—2002 рр.) Виробництво золота Роки 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 Усього у світі 2159 2234 2287 2278 2273 2357 2464 2636 2568 2584 2602 2543 У тому числі: ПАР 601,1 614,1 619,5 579,3 522,4 496,85 491,7 464,3 451,3 428,3 393,5 395,2 США 293,5 322,2 332,1 326,0 317,0 326,0 362,0 366,0 342,0 355,0 335,0 298,0 Австралія 236,1 243,5 247,2 256,2 253,5 289,5 314,5 310,1 301,1 296,4 281,0 276,0 Китай 104,0 112,0 119,0 121,0 133,0 145,0 175,0 178,0 173,0 175,0 181,8 189,8 Індонезія 24,0 46,0 52,0 42,6 62,9 83,6 86,9 124,0 152,0 140,0 183,0 149,0 Канада 175,3 161,4 150,9 146,4 152,0 166,4 171,5 165,6 157,6 153,8 157,0 153,0 Росія 168,1 146,1 149,5 142,6 131,9 123,6 125,6 114,6 126,1 142,7 154,5 173,5 Перу 15 18 27 47,8 57,7 64,8 79,1 94,2 128,5 132,6 134,0 146,0 Узбекистан 75,0 64,5 66,6 64,4 66,0 78,0 81,7 83,0 86,0 88,0 84,0 85,0 Бразилія 88,6 86,0 75,7 72,4 64,4 60,0 58,5 49,5 52,6 52 ? ? Споживання золота у світі 2605 2592 2865 2779 3054 2712 3282 3343 3413 3067 Середня ціна золота за унцію, дол. США 359,2 384,1 384,1 387,9 331,3 294,1 278,6 279,1 271,1 309,7 Середня ціна золота за грам, дол. США 11,55 12,35 12,35 12,47 10,65 9,46 8,96 8,97 8,71 9,96
1 За даними прес-релізу Британської аналітичної агенції Gold Fields Mineral Services «Gold Supply& Demand Balance/H1-2003»
Період з середини 2002 р. до кінця 2003 р. характеризувався зна-чним зростанням цін на золото (табл. 11.5). Після двох невдалих спроб у 2002 році, ціни, нарешті, зуміли пробитися через найважли-віший психологічну границю — 300 дол. за трійську унцію. Кон’юнктурним фактором, який потягнув за собою гру на підви-щення, стали масові купівлі золота японськими інвесторами, які по-боюються розвитку масштабної банківської кризи в країні. Проте у теперішнього стрибка цін є і більш фундаментальні фактори. Золотовидобувна галузь, яка довгі роки перебувала в захисті, перейшла до контрнаступу. По-перше, звертає на себе увагу інтенсивна консолідація галу-зі в результаті масового процесу злиття золотодобувних компа-ній. Концентрація виробництва (на 10 найбільших корпорацій припадає 40 % світового виробництва, і вже найближчим часом ця цифра істотно зросте) викликає істотне скорочення впливу спеціалізованих банків, що здійснюють операції з золотом (так звані bullion banks), з діяльністю яких багато хто пов’язує падіння цін на золото в останні роки. По-друге, багато найбільших компаній-виробників заявили про припинення форвардного продажу золота і навіть про викуп своїх термінових зобов’язань на постачання металу, а також про ліквідацію колосальних опціонних позицій по золоту. Саме фор-вардний продаж і схеми з використанням опціонів на золото, на думку аналітиків, були серед найважливіших факторів, що спри-чиняли тривалий гнітючий вплив на ціни. Про свій намір відмо-витися від практики хеджування цін майбутніх постачань за до-помогою деривативних контрактів оголосили такі галузеві гіганти, як американська корпорація Newmont Mining, південно-африканська AngloGold і ряд австралійських компаній. До них також може приєднатися канадська Barrick Gold. Але і цих факторів усе одно недостатньо для пояснення зага-льної тенденції подорожчання золота, що розвивається протягом останніх років. В умовах істотного падіння світового попиту на ювелірні прикраси, таке зростання цін можна пояснити тільки рі-зким збільшенням інвестиційного попиту на золото. Це, у свою чергу, свідчить про зростаючу недовіру інвесторів до інших видів активів, зокрема до американського долара. Деякі аналітики на-віть вважають, що у випадку зростання ціни до 350 дол. може ка-рдинально змінитися весь механізм світових фінансових ринків, що існував в останні 7—8 років. Ще один довгостроковий фактор пов’язаний з діяльністю ос-новних світових центробанків, що розпродавали золото зі своїх резервів (Банк Англії, інші європейські центробанки) і здійсню-вали лізинг золота в межах своїх країн (Бундесбанк), заповнюю-чи недостачу фізичного металу на ринку. З іншого боку, якщо провідні центробанки розвинених країн в останні роки вищезгаданими засобами здійснювали свідоме ре-гулювання цін на золото, тоді в їхніх силах почати нові кроки, спрямовані на запобігання його подорожчання. Однак, якщо повернутися до прес-релізу Британської аналіти-чної агенції Gold Fields Mineral Services «Gold Supply& Demand Balance/H1-2003», можна помітити, що загальний обсяг спожи-вання золота в січні-липні зріс на 6,7 %, у тому числі споживання золота виробниками ювелірних виробів становило 1234 тонни дорогоцінного металу проти 1293 тонни в січні-червні 2002 р. Загальний обсяг пропозиції на ринку золота в січні-червні становив 2028 тонн дорогоцінного металу, що, окрім видобутого золота, включає продаж із запасів — 279 тонн у січні-червні 2003 р. (281 тонна у I півріччі 2002 р.), золото отримане в резуль-таті вторинного перероблення — 479 тонн (403 тонни), говорить-ся у звіті британської Gold Fields Mineral Services (GFMS). Світове виробництво золота в I півріччі 2003 р. за оцінкою GFMS становило 1252 т, що на 2,9 % більше, ніж за той самий період минулого року. Коментуючи ситуацію на ринку, фахівці GFMS відзначають незначне зростання виробництва, головним чином, через досить низький рівень виробництва дорогоцінного металу на найбіль-шому родовищі золота «Грасберг» в Індонезії в I півріччі 2003 р. Водночас у січні-червні 2003 р. спостерігалося зростання вироб-ництва в Росії і Китаї.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Міждержавне регулювання ціни золота» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
