Сукупність усіх фінансових відносин ТНК охоплює відносини: • пов’язані з формуванням статутного капіталу (залежність створення статутного капіталу від організаційно-правової форми господарювання); • пов’язані з виробництвом реалізацією продукції (грошові відносини між продавцем і покупцем, транспортом і клієнтурою, замовником та підрядником); • між ТНК та організаціями, що пов’язані з емісією та розмі-щенням цінних паперів, взаємним кредитуванням, частковою участю у створенні спільних підприємств; • між головним підприємством та його підрозділами, союзами та асоціаціями, членами яких вони є, при виконанні взаємних фі-нансових обов’язків; • між ТНК та його підрозділами, окремими робітниками, що виникають при розподілі та використанні прибутку, випуску та розміщінні акцій, облігацій, виплаті дивідендів за акціями і від-сотків за облігаціями; • між господарськими суб’єктами і фінансовою системою держави при сплаті податків та ін.; • між ТНК та ТНБ у процесі збереження грошей у банках, отримання і погашення позик, сплати процентів за кредит, на-дання банківських послуг; • між господарськими суб’єктами і страховими компаніями (страхування майна, окремих категорій робітників, підприємни-цького та комерційного ризику). Система ТНК є складною організацією, що включає кілька ви-дів організаційних одиниць. Кожні дві одиниці можуть мати між собою множину різних зв’язків. Зі збільшенням кількості одиниць у системі кількість фінансових зв’язків зростає в геометричній прогресії. Фінансові зв’язки системи ТНК, де учасниками є материнська компанія, дві дочірні компанії, регіональний фінансовий центр та євроринок, можна описати умовно так: 1. Головна компанія — зарубіжний підрозділ, який є накопи-чувачем коштів. 2. Головна компанія — зарубіжний підрозділ, який є користу-вачем коштів. 3. Зарубіжний підрозділ, який є накопичувачем коштів, — за-рубіжній підрозділ, який є користувачем коштів. 4. Головна компанія — регіональний фінансовий центр. 5. Зарубіжний підрозділ, який є накопичувачем коштів, — ре-гіональний центр. 6. Зарубіжний підрозділ, який є користувачем коштів, — регіо-нальний центр. 7. Взаємозв’язок регіонального фінансового ринку із сегмен-тами євроринку. Фінансові зв’язки в системі ТНК, яка складається з головної компанії, зарубіжних підрозділів, регіонального фінансового центру та євроринку включають: переказування дивідендів і про-центів; надання та виплату позик; інвестиції в акціонерний капі-тал; ліцензійну плату й оплату послуг управління коштами; зміни фінансових умов дебіторів по розрахунках і встановлення транс-фертних цін. Фінансовий зв’язок між головною компанією та зарубіжним підрозділом, який є накопичувачем коштів, може включати: 1) пайові вкладення в акції (дочірньої компанії); 2) позики, що надаються материнською компанією дочірній; 3) купівлю-продаж методом відкритого рахунка; 4) збільшення чи зменшення строку виплати при купівлі-продажу методом відкритого рахунка; 5) продаж основного капіталу другої одиниці системи; 6) відпускні трансфертні ціни; 7) переказ дивідендів; 8) виплата позик; 9) виплата процентів; 10) оплата послуг.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Фінансові зв’язки системи ТНК» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
