Інвестиційна діяльність ТНК за кордоном пов’язана з великим ризиком і невизначеністю. Прибуток — це винагорода за ризик. Вважається, якщо, корпорація розглядає кілька альтернативних ін-вестиційних проектів, то очікуваний прибуток буде вищим у тих випадках, де ризик також вищий. Розглянемо ризик з погляду його регулювання і мінімізації. Цей підхід потребує аналізу ризику як предмета декомпозиції, коли можна регулювати чи навіть запобіг-ти різним елементам ризику. Декомпозиція ризику — це елементи ризику діяльності ТНК, що стосуються певного середовища. • Перший елемент ризику — корпоративна структура ТНК (стосується внутрішньої структури ТНК) — це: 1) фінансовий ри-зик нездатності здійснити платежі за боргом; 2) трансляційний валютний ризик ТНК — відкриті валютні позиції, пов’язані з ак-тивами та пасивами ТНК в іноземній валюті. • Другий елемент ризику — систематичні світові зміни (ви-значається світовим середовищем) — це ризик змін у світовому середовищі. Такими можуть бути невигідні міжнародні ціни на товари, світовий економічний спад і сприятливі зміни міжнарод-ного інституційного середовища. Систематична компонента ри-зику взагалі показує ступінь ризику, пов’язаного із загальною по-ведінкою ринку, у даному випадку — світового ринку. • Третій елемент ризику — це несистематичні (пов’язані з даною країною) ризики (відносяться до специфічних факторів, що пов’язані з діяльністю у даній країні): економічні і політичні фак-тори; ризики обмеження переказів; ризики, пов’язані з динамікою економічного циклу країни, експропріацією; операційні валютні ризики і поточні валютні ризики. Взагалі несистематична компо-нента будь-якого ризику показує його ступінь незалежно від за-гальної характерної поведінки ринку, у даному разі — ризик на ринку окремої країни незалежно від ризику на світовому ринку. Особливе значення для зарубіжної діяльності ТНК має регіона-льний ризик — ризик, пов’язаний з діяльністю ТНК у тому чи ін-шому регіоні або в окремій країні. Аналіз даного ризику ми здійс-нили в темі, що пов’язана з міжнародними банківськими кредитами. У темі, що розглядається, нас цікавить регіональний ризик з погля-ду довгострокової перспективи, бо прямі зарубіжні інвестори діють у країні — реципієнті інвестицій у довгостроковому періоді. Для прямого зарубіжного інвестора основне значення мають такі елеме-нти аналізу регіонального ризику, до яких відносять: стабільність місцевої економіки та відсутність інфляції; адекватне ставлення до інвестування уряду країни — реципієнті інвестицій; відсутність свавільного та постійно мінливого урядового регулювання прямих іноземних інвестицій; можливість вільного переміщення прибутку з країни — реципієнта інвестицій; можливість продати або ліквідува-ти інвестиції і, як наслідок, відкликати кошти з країни. Існує кілька джерел інформації про регіональний ризик. Вони включають звіти, які містять кількісну і якісну інформацію до-слідної організації «Фрост енд Салліван» (Frost & Sullivan). Та-кож «Інтернешнл ріпортс» (International Reports) публікує щомі-сячник «Інтернешнл кантрі ріск гайд» (International Country Risk Guid) з інформацією приблизно про 80 країн. Один раз у півроку Institutional Investor публікує результати опитування банкірів про їхні суб’єктивні рейтинги країн-дебіторів. Інформацію надають ряд відомих дослідних організацій. Заходи регулювання ризику вживаються починаючи з розроб-лення інвестиційного проекту до ліквідування інвестицій або їх продажу. Вони змінюються залежно від ситуації, за якої необхідне регулювання ризику. До найбільш поширених підходів належать: • попереднє обговорення; • міжнародне спільне підприємство; • стратегія діяльності; • страхування ризику. У попередньому обговоренні інвестор з урядом країни-реципієнта інвестицій вирішує питання щодо розміру і форми початко-вого інвестування, обсягу місцевої робочої сили, яка необхідна для роботи над проектом, джерелу факторів виробництва (місцеві чи імпортні), часу оподаткування, можливості і вартості місцево-го фінансування, обсягу і складу переказів (дивідендів, процентів, комісії) і захисту початкових інвестицій і накопиченого прибутку. Міжнародні спільні підприємства — одна з форм міжнарод-ного бізнесу, коли зарубіжний і національний інвестори здійс-нюють корпоративне інвестування проекту, поєднують свої зу-силля в управлінні, розподілі доходів і ризику. Переваги міжнародних спільних підприємств полягають у то-му, що ця форма організації міжнародного бізнесу є тривалою, забезпечує комплексність співпраці, спільну відповідальність партнерів за ефективність діяльності підприємства, зменшує ін-вестиційний ризик, особливо його залежність від політичних чинників, бо місцеві учасники міжнародного спільного підпри-ємства можуть мати політичний вплив, який може знизити ймо-вірність несприятливих дій уряду. У більшості випадків виходу ТНК на зарубіжні ринки міжнародні спільні підприємства — це єдина або найпривабливіша форма проникнення підприємниць-кого капіталу в іншу країну. Для зниження регіонального ризику використовуються різно-манітні стратегії діяльності ТНК у країнах, що приймають, се-ред яких найважливіше місце займають: • планування експорту значної частини виробленої продукції, коли нестійкість валюти може знизити довгострокову вартість місцевого прибутку і припливу готівки в твердій валюті; • максимізація частки активів у місцевій валюті з метою зме-ншення проблеми валютних витрат, особливо коли очікується ба-гаторазове зниження вартості місцевої валюти; • мінімізація готівки та інших активів у місцевій валюті, реа-льна вартість яких у наслідок інфляції може знижуватися. Урядові агентства і приватні страхові організації, які створю-ються для забезпечення інвестиційних гарантій у країнах-донорах, можуть бути джерелом страхування ризику. Прикладом урядового агентства є Корпорація зарубіжних приватних інвестицій (OPIC), що створена урядом США. Купівля страхування — це один із ме-тодів управління ризиками. Взагалі ризик, який можна застрахува-ти, — це ризик, імовірність виявлення якого досить висока. При зниженні ризику за допомогою страхування виникає дві проблеми: 1) поява посередника (суб’єкта, який страхує) передбачає, що вар-тість страхування перевищуватиме очікувану грошову вартість ін-вестиційного проекту; 2) друга, не всі ризики страхуються.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Декомпозиція ризику ТНК» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
