Фондова біржа — це організований ринок цінних паперів, на якому власники фондових цінностей здійснюють угоди купівлі-продажу через членів біржі, що виступають як посередники. Відомо, що найстарішою фондовою біржею є Амстердамська. Вважається, що вона почала своє існування з 1611 р., коли торго-вельні посередники для своїх операцій придбали постійне при-міщення. В останні десятиліття у світі відбувалися процеси концентра-ції фондових бірж, результатом чого стало загальне скорочення їх кількості. Так, у Великобританії формальне об’єднання всіх фондових бірж, що там функціонували, відбулось у 1973 р., в Ав-стралії — у 1987 р., у Франції — фактично в 1991 р., у Швейцарії та Італії — в середині 1990-х років. Загальна кількість фондових бірж у США скоротилася з 38 на початку 1930-х років до 8 (з урахуванням NASDAQ) у теперішній час. У багатьох країнах з розвиненими ринками та ринками, що формуються, всі операції провадяться на одній єдиній у країні бі-ржі. У тих країнах, де все ще існує значна кількість бірж, левова частка торгів припадає на 1—2 найбільші з них (табл. 1). Таблиця 1 КІЛЬКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОНДОВИХ БІРЖ У 40 КРАЇНАХ ІЗ НАЙБІЛЬШИМИ РИНКАМИ Країна Кількість фондових бірж Примітки США 8 (у т.ч. NASDAQ) На Нью-Йоркську фондову біржу та NASDAQ припадає більше 95 % біржового обігу Японія 8 На Токійську фондову біржу припадає 80 % обігу Велико-британія 1 (2) Формальне об’єднання різних англійських бірж від-булось у 1973 р. Усі регіональні біржі перетворилися на підрозділи Лондонської фондової біржі (ЛФБ). З кінця 1980-х років на регіональних майданчиках тор-гівля не провадиться. З 1996 р. діє електронна систе-ма Tradepoint , що має ліцензію фондової біржі. На Tradepoint провадяться торги з тими самими акціями, що й на ЛФБ, проте електрона система в обігу є лише незначною часткою від ЛФБ Німеччина 8 Абсолютно домінує Франкфуртська фондова біржа Франція 1 Формально у Франції до 1998 р. існувало сім фон-дових бірж, проте торгівля всіма цінними папера-ми (у тому числі тими, що отримали лістинг на ре-гіональних біржах) провадилася тільки в автоматизованій системі Паризької фондової бір-жі. З вересня 2000 р. відбулося злиття Паризької біржі з Амстердамською та Брюссельською Швейцарія 1 З 1996 р. усі торги здійснюються в рамках електронної системи Швейцарської біржі (Цюріх). Торговель-ні майданчики бірж у Базелі та Женеві закрито Канада 3 Торонто, Монреаль Вінніпег Нідерланди 1 Гонконг (Сянган) 1 Країна Кількість фондових бірж Примітки Італія 1 Протягом 1990-х років відбулося повне передавання всіх функцій 10 італійських бірж одній загальнонаці-ональній — Італійській фондовій біржі (Мілан) Іспанія 4 Мадрид, Барселона, Більбао, Валенсія Тайвань 1 Австралія 1 Об’єднання шести австралійських бірж відбулось у 1987 р. Швеція 1 Бразилія 9 Абсолютно домінують біржі в Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро Південна Африка 1 Йоганнесбург Китай 2 Шанхай та Шеньжен Мексика 1 Бельгія 1 Індія 22 Найбільша в Бомбеї Росія 15 Майже весь обіг припадає на ММВБ, РТС та МФБ. Ще у 1995 р. загальна кількість організацій, що мали ліцензію фондової біржі, перевищувала 60 Сінгапур 1 Данія 1 Малайзія 1 Нова Зеландія 1 Фінляндія 1 Чилі 3 Найбільша — Фондова біржа Сантьяго (80 % оборо-ту) Норвегія 1 Туреччина 1 Саудівська Аравія 1 Країна Кількість фондових бірж Примітки Аргентина 11 З них лише п’ять можуть працювати в автономно-му режимі Ізраїль 1 1 2 3 Корея 1 Португалія 1 До 1994 р. діяла ще одна біржа Австрія 1 Греція 1 Люксембург 1 Філіппіни 1 Об’єднання двох бірж закінчилось у 1994 р. Індонезія 1 Кувейт 1 Джерело: Рубцов Б. Б. Мировые рынки ценных бумаг. — М.: Экзамен, 2002. — С. 152. Існування великої кількості бірж спостерігається в країнах, що мають федеративну структуру (США, Канада, Німеччина, Індія, Бразилія) та/або значну територію. У країнах, де існує єдиний ринок цінних паперів, відбувається підвищення його ліквідності, а отже, й ефективності. Загальна кількість класичних фондових бірж (за винятком су-то деривативних) у всіх країнах світу станом на кінець 2000 р. становила приблизно 180, з них у країнах із розвиненими ринка-ми — 49. До найбільших деривативних бірж, що діють окремо від класичних фондових (основні інструменти — акції та обліга-ції), відносять три чиказькі деривативні біржі — Чиказька торго-вельна палата (Chicago Board of Trade, CBOT), Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange, CME), Чиказька біржа опці-онів (Chicago Board Options Exchange, CBOE) — та лондонська LIFFE (London International Financial Futures Exchange). Серед бірж, що входять у Світову федерацію бірж (СФБ) , на 80 % торги здійснювались і з акціями, і з облігаціями; на 20 % — тільки з акціями. Приблизно 30 % бірж проводили операції з ф’ючерсами та 50 % — з опціонами. Порівняння розмірів фондових бірж свідчить, що найпошире-нішими є показник капіталізації національних емітентів, які ма-ють лістинг на відповідній біржі. За цим показником безпереч-ним лідером залишається Нью-Йоркська фондова біржа (36 % світової капіталізації у 2000 р.), на другому місці — Токійська фондова біржа (10 %), на третьому — Лондонська фондова біржа (8 %). На систему NASDAQ у 2000 р. припало трохи більше 11 % світової капіталізації (табл. 2). Таблиця 2 ДЕСЯТЬ НАЙБІЛЬШИХ ФОНДОВИХ БІРЖ СВІТУ — ЧЛЕНІВ СФБ ЗА КАПІТАЛІЗАЦІЄЮ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕМІТЕНТІВ (станом на кінець 2000 р.) Біржа Капіталізація, млрд дол. Частка, % Нью-Йоркська фондова біржа 11442 35,7 Токійська фондова біржа 3157 9,9 Лондонська фондова біржа 2577 8,0 Паризька фондова біржа 1447 4,5 Німецька біржа 1270 4,0 Швейцарська фондова біржа 792 2,5 Торонтська фондова біржа 770 2,4 Італійська фондова біржа 768 2,4 Амстердамська біржа 640 2,0 NASDAQ 3579 11,2 Джерело: FIBV Annual Report 2000. P., 2000. Р. 92. Ураховуючи те, що показник капіталізації є досить рухливим, як і весь фіктивний капітал, позиції фондових бірж схильні до постійних змін. Більш стабільним у цьому плані є показник кіль-кості лістингових компаній. Загальна кількість компаній, акціями яких торгують на фон-дових біржах, може становити від кількох десятків до кількох ти-сяч. Як свідчить табл. 3, перше місце за кількістю емітентів серед членів Світової федерації бірж посідає NASDAQ. Таблиця 3 ДЕСЯТЬ НАЙБІЛЬШИХ ФОНДОВИХ БІРЖ СВІТУ — ЧЛЕНІВ СФБ ЗА КІЛЬКІСТЮ ЛІСТИНГОВИХ КОМПАНІЙ (станом на кінець 2000 р.) Біржа Національні емітенти Іноземні емітенти Компаній разом NASDAQ 4239 487 4726 Лондонська фондова біржа 2428 501 2929 Нью-Йоркська фондова біржа 2035 433 2468 Токійська фондова біржа 2055 41 2096 Торонтська фондова біржа 1379 42 1421 Австралійська фондова біржа 1330 76 1406 Осакська фондова біржа 1310 0 1310 Паризька фондова біржа 1021 164 1185 Мадридська фондова біржа 1019 17 1036 Німецька біржа 744 245 989 Джерело: FIBV Annual Report 2000. P., 2000. Р. 106 Наступною найважливішою характеристикою біржі є показник обороту торгівлі акціями. Тут лідерами є Нью-Йоркська фондова біржа (НФБ), NASDAQ і Лондонська фондова біржа (ЛФБ). Обо-рот торгівлі акціями на НФБ та NASDAQ за рік становив наприкі-нці 1990-х років 10—20 трлн дол. Денний оборот НФБ у 2000 р. дорівнював 44 млрд дол., а NASDAQ — 79 млрд дол. Значення фондових бірж у торгівлі облігаціями в різних краї-нах є різним. Незважаючи на те, що у США багато облігацій ма-ють лістинг на НФБ, частка фондових бірж у торгівлі облігаціями зовсім незначна. Торгівля державними облігаціями на біржах США практично не ведеться. Японія також характеризується не-значними обсягами торгів з облігаціями на біржах. У європейських країнах картина дещо інша. Тут лістинг на фондових біржах має більша частина облігацій і через біржу про-ходить значна кількість угод як з державними, так і з приватними облігаціями. Значна кількість біржових торгів з облігаціями при-падає на державні боргові інструменти. Париж, Лондон і Мілан є основними центрами біржової торгівлі облігаціями у світі. Найбільшою біржею фінансових ф’ючерсів до кінця 1990-х років залишалась Чиказька торговельна палата, що була заснова-на у 1848 р. Її спеціалізація — ф’ючерси на казначейські обліга-ції. Другий за розміром ринок ф’ючерсів Америки — Чиказька товарна біржа, що була заснована у 1919 р. Її спеціалізація — ф’ючерси на фондові індекси, процентні ставки та іноземну ва-люту. Чиказьку біржу опціонів було створено у 1973 р. як дочірню структуру Чиказької торговельної палати. Вже наприкінці 1990-х років тут здійснювалася торгівля опціонами на акції (близько 1500 акцій), біржові індекси, валюту, казначейські облігації та ф’ючерсні контракти. Серед неамериканських бірж найбільшою тривалий час зали-шалася Лондонська міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів (LIFFE). У 1998 р. німецька EUREX (об’єднання німецької Deutsche Termin Boеrse зі швейцарською SOFFEX у 1998 р.) вийшла на перше місце в Європі та у 1999 р. — на перше місце у світі за кількістю проданих контрактів (379 млн). У 2000 р. EUREX залишилася на першому місці серед дерива-тивних бірж за обсягом торгівлі (445 млн контрактів). Чиказька біржа опціонів посідає друге місце у світі (326 млн контрактів), а третє місце належить Паризькій біржі (236 млн контрактів). Четверте та п’яте місця посіли відповідно Чиказька торговельна палата (233 млн контрактів) та Чиказька товарна біржа (231 млн контрактів). За принципом організації (ролі держави у створенні бірж) виділяють три типи бірж: • публічно-правові (державні біржі); • приватно-правові (приватні біржі); • змішані біржі. Фондові біржі, що належать до публічно-правових, контро-люються державою та створюються на основі Закону про біржі. Членом публічно-правової біржі може стати будь-який підпри-ємець даного району, що занесений у торговельний реєстр та має оборот певного розміру. Особи, що не є членами біржі, за разо-вими квитками можуть також бути допущені до здійснення угод. Біржі даного типу були здебільшого поширені в Європі (Франція, Бельгія, Нідерланди). У Німеччині фондові біржі перебували під постійним контро-лем держави, котра сама їх засновувала та всебічно регулювала їхню діяльність. Біржі Німеччини мали відкритий характер і на-зивалися публічними. В Англії та Америці фондові біржі були самостійними устано-вами, що функціонували у формі корпорацій або приватних уста-нов. Держава в цих країнах не втручалась у діяльність бірж, які мали приватноправовий характер. На біржі Англії та США до-ступ було відкрито тільки вузькому колу осіб, що входили до бі-ржової корпорації. Біржі такого типу, як правило, є пайовими то-вариствами, а число їх членів обмежено. Уставний фонд бірж ділиться на певну кількість паїв (сертифікатів), і кожний член бі-ржі має бути власником принаймні одного паю (сертифікату). Це дає йому право укладати угоди в приміщенні біржі. Для фондових бірж змішаного типу характерним є те, що держава володіє частиною акцій біржі (якщо вона є акціонерним товариством). Це дає їй право контролювати діяльність біржі шляхом направлення в органи її управління представників вико-навчої влади. Біржі змішаного типу були поширені у континента-льній Європі (Віденська фондова біржа). За формою участі відвідувачів у біржових торгах розрізнюють: • закриті біржі; • відкриті біржі. На закритих біржах у торгах беруть участь її члени, що ви-конують роль біржових посередників. Іншим особам (безпосереднім покупцям та продавцям) доступ до біржового залу забороне-но. Саме з появою бірж закритого типу виникла потреба у створенні системи збору та обробки замовлень від клієнтів на здійснення операцій. Яскравими представниками закритих фон-дових бірж були Нью-Йоркська та Лондонська біржі. На відкритих біржах, окрім постійних її членів та біржових посередників, у торгах можуть брати участь і відвідувачі, учас-ники господарських відносин. При цьому виділяють два типи відкритих бірж: • «ідеально» відкрита біржа, де контрагентів не зобов’язують користуватися послугами посередників; • відкрита біржа змішаного типу, де з покупцями та продав-цями угоди можуть укладати дві групи посередників: брокери та дилери. До відкритих бірж належать, зокрема, біржі Німеччини (Бер-лін, Гамбург), Паризька біржа, Віденська біржа. Для визначення сучасних особливостей організаційного уст-рою фондових бірж скористаємось інформацією СФБ, до складу якої входить близько третини бірж світу та на яку припадає 95—97 % світового біржового ринку акцій. Близько 77 % бірж — членів СФБ — це компанії (корпорації), 49 % з яких перебувають у власності членів біржі, а решта бірж (28 виступають у вигляді асоціацій (15 та інших юридич-них форм (13 %, у тому числі державні та напівдержавні органі-зації). У 1970—1990-х роках цілий ряд бірж перетворився з асоціацій та державних організацій на корпорації. До них, зокрема, нале-жать: 1. Нью-Йоркська фондова біржа, що у 1972 р. із асоціації пе-ретворилася на корпорацію. Вона перебуває у власності своїх членів (зараз постає питання про перетворення її на звичайну ко-рпорацію). 2. Італійська фондова біржа у минулому була державною установою, а сьогодні є акціонерним товариством Börsa Italiana S.p.A. 63 % її акцій належить банкам, 29 % — компаніям з цінних паперів та 8 % — інституційним інвесторам (вересень 1997 р.). 3. У 1997—1998 рр. держава зменшила свою частку в капіталі Афінської фондової біржі до 45 %, продавши контрольний пакет акцій брокерським фірмам, емітентам та страховим компаніям. 4. Австралійська фондова біржа у жовтні 1998 р. перетвори-лась із «взаємної» установи, що належала виключно своїм чле-нам, на публічну компанію і незабаром отримала лістинг. Вона стала піонером у процесі отримання біржами лістингу на власній біржі. Нині на Австралійській фондовій біржі торгують її влас-ними акціями, а загальна кількість акціонерів зросла з 606 до більш ніж 8000. 5. Стокгольмську фондову біржу у 1993 р. було перетворено на компанію з обмеженою відповідальністю, де її членам та емі-тентам належало по 50 % капіталу. У 1999 р. біржа перетворила-ся на публічну компанію, акції якої торгуються на власній біржі. 6. Лондонська фондова біржа у 1986 р. перетворилася із асоціації в приватну компанію з обмеженою відповідальністю (private limited company), що належить своїм членам, а в 2000 р. — у відкриту (публічну) компанію (public limited company). У липні 2001 р. вона отримала лістинг на власній біржі. 7. Біржа Осло у травні 2001 р. успішно провела IPO і стала публічною компанією. 8. Euronext влітку 2001 р. провела IPO та перетворилась на лі-стингову компанію. 9. Німецька біржа у березні 2000 р. оголосила про проведення акціонування та публічної пропозиції своїх акцій. У лютому 2001 р. вона здійснила перший публічний випуск власних акцій (IPO) та перетворилася на лістингову компанію. Сама Німецька біржа (Deutsche Borse AG) являє собою відкрите акціонерне товарист-во, 81 % акцій котрого належить банкам, 10 % — регіональним біржам та 9 % — маклерам. У свою чергу, Німецька біржа надає ресурси для роботи Франкфуртській фондовій біржі (Frankfurter Wertpapierborse), що згідно з німецьким законодавством (Закон про біржі 1896 р.) є публічно-правовою установою, та біржі стро-кових контрактів (EUREX). 10. Віденську фондову біржу було перетворено з установи пу-блічного права на акціонерне товариство Wiener Borse AG. 11. NASDAQ перетворилася на публічну корпорацію шляхом продажу акцій широкому колу інвесторів (у липні 2002 р. закін-чився дворічний мораторій на продаж її акцій). За оцінками фахівців, у найближчі роки процес перетворення фондових бірж на публічні корпорації продовжуватиметься. Де-які біржі планують отримати або вже отримали лістинг на влас-ній біржі. Проте слід підкреслити, що значна частина бірж — членів СФБ все ще належить виключно своїм членам (66 % у 1998 р., 49 % у 1999 р.), а 17 % європейських бірж — членів СФБ у 1998 р. зберігали статус державної установи, в котрій держава є основним, а іноді і єдиним власником. Інтеграційні процеси помітно впливають на зміну інфраструктури фондового ринку. Застосування комп’ютерних і телекомунікаційних технологій загострює конкурентну боротьбу всіх інфраструктурних елементів фондового ринку та його учасників, змушує їх удосконалюватись у технічному, технологічному та організаційному аспектах. Фондові біржі під впливом конкуренції почали змінювати напрями своєї діяльності. Натиск конкурентів змушує біржі виходити за національні рамки та пропонувати свої послуги на зовнішньому ринку. Намагаючись ефективно діяти на фінансовому ринку, біржі надають клієнтам максимально широкий спектр послуг, поєднуючи організацію торгівлі з кліринговою діяльністю, наданням послуг з депозитарного та розрахункового обслуговування, широкого спектра інформаційних послуг. Торгівля методом «відритого вигуку» все частіше замінюється електронними системами введення наказів, так званим безперерв-ним аукціоном, що знижує значимість географічного розташуван-ня ринку і відкриває можливості віддаленого доступу. Таким чи-ном, глобалізація світового ринку позичкових капіталів, інтернаціоналізація діяльності його учасників і стрімкий розвиток технологій обумовили зміни, що відбуваються в даний час на сві-товому фондовому ринку. Раніше ми вже згадували про тенденцію фондових бірж до ко-мерціалізації. Фондові біржі стикаються з конкуренцією з боку іноземних бірж і приватних торговельних систем, що змушує їх змінювати власний організаційний устрій. Найбільш впливовим фактором у конкурентній боротьбі є технологічна модернізація, яка вимагає значних витрат капіталу. Для залучення капіталу, фо-ндові біржі стають корпораціями, іноді публічними, відкриваю-чись для широкої групи інвесторів, а не тільки для вузького кола членів біржі. Наступні зміни у системі функціонування фондових бірж — це їх консолідація та універсалізація. Намагаючись ефективно конку-рувати на ринку фінансових послуг, фондові біржі прагнуть під-вищувати ліквідність ринків і конкурентоспроможність цін акти-вів. Використовуючи можливість віддаленого доступу, керівництво й акціонери бірж консолідують торговельні системи, котрі разом із біржами надають своїм клієнтам максимально широкий спектр послуг. Відбувається поєднання власне організації торгівлі різними фінансовими інститутами з кліринговою діяльністю, на-данням послуг депозитарного та розрахункового обслуговування, широкого спектра інформаційних послуг. Таким чином, біржі пе-ретворюються на універсальні інститути фінансового ринку. Однією з основних тенденцій розвитку світового фондового ринку є автоматизація торгівлі цінними паперами та впровадження комп’ютерних систем у біржову індустрію. Автоматизація насамперед торкнулася системи розрахунків та клірингу, яка сьогодні не може працювати без використання потужної обчислювальної техніки. Потім почалося впровадження комп’ютерів безпосередньо в процедуру подання заявок на біржу і, зрештою, у процес торгівлі. Станом на 2000 р. із 51 фондової біржі — члена Світової федерації бірж тільки на 18 торгівля акціями та облігаціями проходила методом «відкритого вигуку», причому на більшості з цих 18 бірж одночасно використовувалась і комп’ютерна система. Алгоритм виконання наказів у торговельній системі являє со-бою набір правил, які визначають послідовність ранжування за-явок, що надійшли для виконання, та цін, за якими має бути укла-дено угоди. Причому ціна зазвичай виступає головним пріоритетом.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Фондова біржа та форми її організації» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
виступають у вигляді асоціацій (15 