Методи мінімізації та перенесення ризиків при міжнародному кредитуванні
Однією з умов міжнародного кредиту, як уже зазначалося, є захист від ризиків. До ризиків операторів міжнародного ринку банківських кре-дитів відносять: • кредитний ризик, або ризик неплатоспроможності позичаль-ника; • валютний ризик, пов’язаний з коливаннями валютного курсу; • регіональний ризик (ризик, пов’язаний з діяльністю в пев-ному регіоні чи в одній країні); • органічний ризик, пов’язаний зі змінами ринкових умов і якості всього сектору фінансового ринку; • ризик зміни ціни товару після укладення контракту; • відмова імпортера від прийняття товару, особливо при інка-совій формі розрахунку; • помилки в документах чи оплаті товарів; • зловживання чи розкрадання валютних коштів; • коливання процентних ставок; • інфляція. У сучасних умовах використовуються такі методи мінімізації та перенесення ризиків при міжнародному кредитуванні. Серед них найважливіші такі: • відбір кредитів та структурування; • диверсифікація кредитних вкладень — розподіл наданих кредитів між різними суб’єктами різних країн у різній валюті; • професійне оцінювання кредитоспроможності позичальника; • вимога якісного і достатнього забезпечення виданих кредитів; • оперативність при стягненні боргу — термінове вжиття за-ходів, щодо стягнення боргу в разі виникнення у позичальника фінансових проблем; • надання кредитів синдикатом банків, що дозволяє диверсифі-кувати ризик між його учасниками залежно від участі в кредиті; • використання гарантій (уряду чи першокласного банку); • страхування міжнародних кредитів (переважно середньо- і довгострокових експортних) — страхування майна кредитора в окремих високоризикових міжнародних кредитних операціях у спеціалізованих страхових організаціях, переважно в державних; • хеджування (від англ. hedge — огородити, захищати); Кредити з плаваючою ставкою — це кредити, що змінюються залежно від рівня ринкової ставки, до якої вони прив’язані. Це ставки ЛІБОР, ПІБОР, СІБОР, прейм-райт і т. п. (розглядаються у темі 7 «Особливості функціонування євроринку»). На вибір конкретного методу страхування валютного і кредитного ризиків впливають такі фактори: • особливості економічних і політичних відносин із краї-ною — контрагентом угоди; • конкурентоспроможність товару; • платоспроможність імпортера чи позичальника; • чинні законодавчі обмеження на проведення валютних чи кредитно-фінансових операцій у даній країні; • строк, на який необхідно отримати покриття ризику; • наявність додаткових умов здійснення операції (заставний депозит, гарант третьої особи); • перспективи зміни валютного курсу чи процентних ставок на ринку і т. п.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методи мінімізації та перенесення ризиків при міжнародному кредитуванні» з дисципліни «Міжнародні фінанси»
