Події 11 вересня 2001 р. і досвід операцій в Афганістані та Іраку, послугували основою для формування нового погляду на міжнародну безпеку, зокрема на те, які можливості потрібно розвивати кожній державі, щоб задовольнити майбутні потреби безпеки302. Стратегію національної безпеки Республіки Польщі303 ухвалено 22 липня 2003 р. і її підписав Президент 8 вересня 2003 р., вона по суті збігається з Європейською стратегією безпеки (ЄСБ) “Безпечна Європа в більш надійному світі”, яку представив Х. Солана на саміті Ради в Салоніках у червні 2003 р.304, котра своєю чергою узгоджується зі стратегією, розробленою американцями за рік перед тим. У стратегії наголошується, що Польща після вступу до НАТО отримала вагомі гарантії безпеки, а відчуття безпеки змінилося після вступу в ЄС. І попри різноманітні загрози для стабільності напрям змін в європейському середовищі безпеки є позитивним305.
301 Strategia bezpieczeństwa Rzeczypospolitej Polskiej od 4 stycznia 2000 roku. 302 Див.: Ankieta rocznika: czy atak terrorystyczny 11 września 2001 r. Można uznać za początek nowej ery w stosunkach międzynarodowych? // Rocznik strategiczny 2002/2003. – Warszawa: SCHOLAR,2003. – S. 45–90; Przegląd sytuacji strategicznej – aspekty globalne i regionalne // Rocznik Strategiczny 2001/2002. – Warszawa: Scholar, 2002. – S. 57–91. 303 Strategia bezpieczeństwa narodowego Rzeczypospolitej Polskiej od 22 lipca 2003 roku. 304 A Secure Europe in a Better World – The European Security Strategy. Approved by the European Council held in Brussels on 12 December 2003 and drafted under the responsibilities of thе EU High Representative Javier Solana. 305 Див.: Strategia bezpieczeństwa narodowego Rzeczypospolitej Polskiej od 22 lipca 2003 roku. 138
Польща визнала, що основні виклики в майбутньому будуть виходити не з якоїсь зони нестабільності поблизу власних кордонів, оскільки тепер її оточення цілком безпечне, а, швидше, з проблем, що тісно переплітаються з деякими нега- тивними наслідками глобалізації. Головними причинами таких викликів є міжнародний тероризм і нагромадження ЗМЗ, а також непередбачувана політика авторитарних режимів. Відзначено, що безпека дедалі більше узалежнюється від таких наслідків глобалізації і фрагментації світу, як уповільнення розвитку, бідність, деградація навколишнього середовища, епідемії небезпечних хвороб, неконтрольовані міграції та етнічні напруги. Суть змін у середовищі безпеки документ вбачає у зміщенні від класичних загроз (військова інтервенція) до нетипових загроз, джерелами яких стають також важкі для ідентифікації недержавні суб’єкти. Але важливим завданням залишається моніторинг ситуації з урахуванням відродження традиційних загроз306. До найсерйозніших нетипових загроз для безпеки міжнародної системи, окремих держав і, зокрема, ПР, в документі зараховано: · міжнародний організований тероризм (його рівень загрози є різний в кожній окремій державі; використовує усі сучасні досягнення НТР); · неконтрольоване нагромадження ЗМЗ (це призводить до того, що Польща найближчими роками може стати досяжною для балістичних ракет з-поза Європи; оволодіти цим типом зброї реально можуть терористичні чи злочинні організації); · міжнародну організовану злочинність (на підставі як харак- теру її діяльності – контрабанда озброєння, небезпечних матеріалів та людей, наркобізнес, так і способу діяльності – корупція, відмивання грошей, дестабілізація фінансової системи); · неправомірний доступ до таємної інформації (особливо такої, якою Польща обмінюється зі союзниками); · атаки на ключові інформаційні системи, проникнення в бази даних та дезінформація (як урядових, так і окремих приватних органів, пов’язаних з безпекою держави)307.
306 Див.: Strategia bezpieczeństwa narodowego Rzeczypospolitej Polskiej od 22 lipca 2003 roku. 307 До речі, цей тип загрози зазначається вперше. 139
Оцінюючи виклики для безпеки держави, комплексний характер яких вимагає заходів, що виходять за межі традиційних інструментів та методів забезпечення стратегії безпеки, звертається увага на деякі економічні (забезпечення розвитку процесів модер- нізації, світової торгівлі, створення умов для належного функціо- нування ключових елементів економічно-фінансової інфраструктури держави, запевнення енергетичної безпеки), екологічні (запобігання деградації навколишнього середовища, протидії екологічним ка- тастрофам тощо) та демографічні проблеми (неконтрольовані мігра- ції та пов’язані з міграційним тиском похідні проблеми). Оскільки з перелічених загроз і викликів деякі мають зовнішнє походження, але породжують внутрішні наслідки, то в новій стратегії відзначено важливість апарату внутрішньої безпеки (зокрема спеціальні служби, поліцію, охорону кордонів, підрозділи цивільної оборони). Загроза терористичних атак з вико- ристанням біологічної зброї, для прикладу, показує в новому світлі значення ветеринарних служб. Важливість невійськових вимірів політики безпеки і, особливо, можливість цивільного управління кризами, також достатньо аргументовані на сторінках нової Стра- тегії національної безпеки. Віддавши належне внутрішнім аспектам, потрібно звернути увагу на те, що зовнішнє джерело загроз для безпеки, часто вельми віддалене, вимагає прискорення реформ збройних сил. Польща дійшла розуміння, що їй потрібні більш професійні, мобільні, добре оснащені сили швидкого реагування, здатні виконувати увесь спектр військових місій, що найчастіше будуть проводитися далеко від польських кордонів. Польські війська повинні орієнтуватися на можливість превентивних заходів, а не на просту реакцію. Національна стратегія безпеки, як і попередні стратегії, продовжує багатолітню політику Польщі для досягнення безпеки разом із своїми союзниками. Збройні сили призначені виконувати зобов’язання, що виникають з членства Польщі в НАТО, робити свій внесок у реалізацію Європейської політики безпеки та оборони (ЄПБО). Згідно з концепцією безпеки ЄС, Польща визнає першо- чергову важливість НАТО в забезпеченні безпеки в Європі. Це не зменшує важливість оборонних вимірів і вимірів безпеки ЄС, а є простою констатацією поточної здатності і готовності Об’єднаних
140
сил НАТО відповісти на загрози та виклики безпеці в будь-який час і в будь-якому місці, як по периметру євроатлантичного суспільства, так і на глобальній арені. Особливо корисним для цілей управління кризами є цілісний підхід ЄС до цього питання. Розвиток спеці- альних можливостей (верховенство права, поліція і т.д.) ЄС є необхідним кроком, спрямованим на всі етапи управління конфлік- тами, включаючи недопущення, інтервенцію і постконфліктну відбудову. У Стратегії національної безпеки стверджується, що Польща схвалює, згідно зі Статутом ООН, продовження відповідальності ООН у підтримані міжнародного миру і безпеки. Польща сприятиме реформам в ООН, що визначені в поданому нею “Новому політич- ному акті по відношенню ООН в ХХІ-му столітті”308. Вважаємо за необхідне також розглянути викладені у стратегії питання регіональної співпраці. Найцікавішою, на нашу думку, є висвітлена в документі позиція Польщі стосовно України: “визна- ючи значення України для європейської безпеки та підтримуючи її європейські прагнення, Польща буде намагатися наповнювати реальним змістом формулу стратегічного партнерства з цією країною. Польща підтримуватиме євроатлантичні прагнення Украї- ни, в тому числі і в межах продовження політики “відкритих дверей” до НАТО. Ця співпраця повинна сприяти зміцненню важливої ролі України в європейській політиці безпеки”309. Завершуючи аналіз нової Стратегії безпеки РП, зазначимо, що вона призначена слугувати і основою, і точкою відліку для стратегій індивідуальних секторів, які готують відповідні міністерства. Важливою особливістю цього документа є те, що він вперше в польському досвіді політики планування передбачає періодичний перегляд змісту і застосування стратегії. Аналізовану Стратегію, яку підписав Президент РП А. Кваснєвський, є державною концепцією політики, на відміну від Стратегії безпеки РП і Стратегії оборони РП з 2000 р., які були керівним документом лише для уряду.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Стратегія національної безпеки РП 2003 р.» з дисципліни «Теорія і практика сучасної європейської політики безпеки: приклад Польщі»
