Доповнюваність передбачає спільне фінансування заходів і проектів Отже, держави, що укладають міжнародні угоди про співробітництво прикордонних регіонів, беруть на себе такі зобов'язання: визнають, що прикордонні спільноти наділені повноваженнями (в межах внутрішньодержавних законодавчих систем) самостійно регулювати свою діяльність; що в разі необхідності повноважні органи прикордонних регіонів мають право укладати законні домовленості з прикордонними спільнотами, розташованими на території іншої держави, яка підписала відповідний договір. Одним з важливих підходів до реалізації транскордонного співробітництва є взаємна поінформованість і, за необхідністю, узгодження планів розвитку сусідніх прикордонних територій. Наприклад, узгоджують потужності митних переходів, графіки їхнього введення в дію. Взаємна поінформованість необхідна при реалізації великих інвестиційних проектів, оскільки це зменшить кількість конфліктних ситуацій на кордонах. В Європі використовують так званий проблемний каталог регіонів, що визначає усі недоліки і проблеми окремих регіонів, які вимагають першочергового розв'язання. В Європі також проводиться політика стандартизації європейського просторового благоустрою. Розроблені «Європейська хартія територіального устрою», «Європа 2010», «Європейська концепція просторового укладу» та ін. Просторове господарювання в прикордонних регіонах опирається як на основні ідеї просторового розвитку, так і на засоби його реалізації в національних державах по обидва боки кордону. Транскордонне співробітництво слід розвивати, враховуючи низку вимог і пропозицій: • у прикордонних регіонах потрібно створювати передумови рівнозначних, хоча і не ідентичних життєвих умов для мешканців; • при формуванні просторових структур слід враховувати природні умови, потреби довкілля, інфраструктурні, економічні, соціальні та культурні вимоги, що існують у прикордонних регіонах, щоб ці структури якнайповніше служили гарманійному розвиткові суспільства; 121 • просторові структури на прикордонних територіях мають бути пристосовані до рамкових умов політики просторового благоустрою даної держави та усієї Європи; • політика просторового благоустрою держав-членів Ради Європи і Європейського Союзу повинна приділяти багато уваги транскордонній співпраці в межах європейського та національного розвитку. Для розвитку об'єктів господарювання та узгодження їхніх інтересів з інтересами регіону і держави необхідно дотримуватись цілісного підходу до прикордонного територіального розвитку на основі принципів, закладених в ідеологію політики «Європа без кордонів», який покликаний: • враховувати всі відомі громадські, господарські, зовнішньополітичні позиції; • зберігати багатогранність регіонів, протидіючи кожній спробі їх уніфікації; • на основі субсидій і партнерства посилювати регіональну поінформованість; • зміцнювати регіональну і громадську ідентичну свідомість населення. Підписання угоди про міжрегіональне, в тому числі транскордонне співробітництво реалізується за такою найпростішою схемою: • створюється спільна комісія з представників усіх сторін, що визначає основні напрями співробітництва на довгостроковий період та на термін до одного року; • в разі необхідності за окремими напрямами співпраці створюються робочі групи з фахівців. У своїй роботі спільна комісія і робочі групи можуть користуватися послугами експертів-консультантів. У цьому випадку виникає проблема додаткових коштів (хоча в місцевих бюджетах багатьох європейських держав передбачені кошти на міжрегіональну співпрацю). Це було однією з причин організації різноманітних міжнародних формувань - об'єднань, асоціацій, фондів тощо, котрі, своєю чергою, формували так звані єврорегіони. Створення єврорегіонів як форм міжрегіонального співробітництва в різноманітних сферах суспільного життя - ефективний крок до європейської інтеграції. Єврорегіони - одна з основних організаційних 122 форм транскордонних відносин, де в межах своєї компетенції та за згодою центральних державних органів (на базі спеціальних розширених повноважень на міжнародне співробітництво) місцеві органи влади мають можливість розробляти спеціальні комплексні програми економічної, культурної, гуманітарної взаємодії, реалізувати конкретні транскордонні економічні проекти, вирішувати проблеми зайнятості, інфраструктури, екології.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Доповнюваність» з дисципліни «Європейський Союз: політика, економіка, право»
