Партнерство визначається як тісне співробітництво по лінії комісії спільноти - компетентні органи (національні, регіональні, локальні), що представляють країну. Партнерство включає підготовку, фінансування, реалізацію й оцінку заходів спільноти. Сенс партнерства полягає в тому, що різні економічні агенти, орієнтуючись у своїх діях на офіційні стратегії і програми, досягають загальних цілей як один партнер. Разом з тим партнерство не виключає децентралізації спільних дій. Децентралізація в регулюванні діяльності окремих регіонів дає змогу краще враховувати реальні економічні умови кожного району, що створює умови для застосування принципу субсидіарності. Субсидіарність означає перенесення компетенції на рівень, здатний забезпечити найбільш ефективне вирішення проблем, як правило, на рівень їх виникнення. Реалізація принципу субсидіарності означає визнання пріоритету меншої, раніше створеної і ближчої до особистості спільноти порівняно зі спільнотою великою або спільнотою вищого рівня. Вперше принцип субсидіарності був визначений у ст. 4 Європей- 120 ської хартії про місцеве самоврядування. Регіоналісти й політологи визначають субсидіарність як принципово нове політико-правове явище, яке характеризує принципи взаємин наднаціональних, національних і регіональних структур.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Партнерство» з дисципліни «Європейський Союз: політика, економіка, право»
