Митний союз був створений для того, щоб поліпшити стан промисловості держав-членів ЄЕС. Раніше кожна з держав дотримувалася політики захисту власних виробників від конкуренції з-за кордону. Вона полягала в обмеженні імпорту, зокрема за допомогою високого мита. Така політика не сприяла модернізації промисловості та зниженню собівартості продукції, а також розвиткові торгівлі промисловими товарами. Звісно, на цьому втрачали також споживачі, оскільки їм пропонувався не надто великий вибір товарів, та ще й дорогих і не завжди якісних. Від Митного союзу очікували передусім відкриття нових вітчизняних ринків збуту, а отже, утворення нового, великого ринку збуту, що охоплює територію всіх держав-членів ЄЕС (результат відміни мита та інших заходів з лібералізації торгівлі всередині Співтовариства). Виникнення такого ринку створює вигідні умови для розвитку торгівлі між державами ЄЕС, оскільки сприяє значному зростанню конкуренції та виробництва. Завдяки цьому на підприємствах відбувається модернізація та раціоналізація виробництва, а також знижуються витрати на виробництво товарів, що, своєю чергою, веде до зниження цін, розширення асортименту товарів. Відбувається спеціалізація виробництва та ефективніше використання капіталу. Остаточний ефект від цих змін полягає у прискоренні економічного зростання та піднесенні загального рівня добробуту. Механізми їх досягнення наведено у таблиці: 53 Вигоди і механізми Митного союзу Таблиця 1. Вигоди Механізми 1 2 Збільшення обсягу торгівлі між країнами союзу • Відміна мита всередині союзу викликає зниження цін імпортованих товарів з однієї країни Союзу до іншої в розмірі митних ставок.• Ціни на товари, імпортовані з Союзу, стають конкурентоспроможними щодо національних товарів, таким чином на них зростає попит.• Переміщення виробництва до виробників, які виготовляють товари за найнижчими цінами; зростає їх виробництво та експорт.• Відміна мита всередині Союзу і встановлення спільного митного тарифу щодо третіх держав може спричинитися до того, що товари з Союзу (без мита) стануть конкурентоспроможними відносно товарів з-поза його меж (обкладених митом); внаслідок цього імпорт з третіх країн заміняється імпортом з країн Союзу, а отже, зростає обсяг торгівлі в його межах. Зростання ефективності підприємств і зниження цін на товари внаслідок збільшення обсягів продукції • Завдяки лібералізації торгівлі збільшується ринок збуту для всіх підприємств Союзу.• Збільшення ринку створює сприятливі умови для зростання обсягів продукції, а отже, ліпшого використання підприємствами наявних ресурсів.• Збільшення обсягів продукції має велику кількість переваг, таких як зниження витрат на виробництво окремих товарів, зниження цін, зростання прибутків підприємств, а отже, більші можливості для модернізації виробництва і запровадження технічного прогресу, що, своєю чергою, сприяє підвищенню ефективності підприємств. 54 Продовження Табл.1. 1 2 Зростання ефективності господарювання і зниження цін на товари внаслідок зростання конкуренції • Великий ринок збуту створює сприятливі умови для експансії ефективних підприємств.• Поява конкуренції змушує слабші підприємства до підвищення ефективності за допомогою модернізації, організаційної раціоналізації, зростання капіталовкладень, об'єднання з іншими підприємствами тощо;• Боротьба конкурентів за споживача спричиняє зниження цін.• Натиск конкуренції може змінити позицію підприємців - від примирення, скерованого на виживання («живи сам і дозволь жити іншим»), до амбіційності, динамічності, прийняття нових викликів. Які реальні наслідки інтеграції? Чи вдалося державам досягнути накресленої мети? Відповісти на ці запитання надзвичайно складно, оскільки слід пам'ятати, що економічний розвиток держав залежить від багатьох складників, а не лише від їх залучення до інтеграційних процесів. До них належать і різноманітні внутрішні чинники, в тому числі економічна політика цих країн, які можуть в межах умов, створених інтеграцією, прискорювати або сповільнювати розвиток. Чималу роль відіграють також зовнішні чинники, такі як кон'юнктура чи депресія поза кордонами, ціни на електроенергію чи сировину на світових ринках або ж монетарна політика в світі. У зв'язку з цим не можна і не слід ототожнювати результати інтеграції зі всіма економічними ефектами, що отримали держави. Стан окремих національних економік лише до певної міри, менше чи більше, але не однаково, є ефектом інтеграції. Економісти вважають, що позитивні результати першого етапу інтеграції були особливо помітні до початку 70-х років. У цей період економіка держав Співтовариства розвивалася високими темпами. Для них були характерними низька норма безробіття та інфляції, високий рівень інвестицій, а також швидкий розвиток зовнішньої торгівлі. 55 Найбільш очевидним ефектом інтеграції було розширення торгівлі між державами ЄЕС. її приріст був найвищим у світі. Внаслідок цього частка торговельного обігу всередині Співтовариства в її глобальних обігах зросла з понад ЗО до приблизно 50%. Це свідчило про налагодження міцних зв'язків між економіками та поглиблення спеціалізації виробництва. Важливим результатом розвитку інтеграції (створення великого ринку, зростання конкуренції) було прискорення економічної концентрації (об'єднання підприємств і збільшення їх капіталу, розвиток інших взаємозв'язків між підприємствами, наприклад, кооперативних угод, створення спільних філій чи придбання паїв). Побічним наслідком створення Митного союзу було зростання закордонних інвестицій на території Співтовариств, особливо американських. Фірми США, зацікавлені в широкому ринку збуту, передусім інвестували в сучасні галузі виробництва (автомобільну, електротехнічну, хімічну, машинобудівельну). їх присутність та розвиток викликали зростання конкуренції та примусили до концентрації виробництва у Співтоваристві. Слід також відзначити і те, що разом з капіталом на ринок приходили сучасні технології і методи управління, що теж спонукало осучаснення економіки Спільнот. Ці позитивні тенденції економічного розвитку почали явно пригальмовувати на початку 70-х років, що було зумовлено зовнішніми чинниками, зокрема, нафтовою кризою восени 1993 р. (ціни на нафту виросли майже в чотири рази) та крахом світової валютної системи (велика нестабільність валютних курсів). У 70-х та 80-х роках динаміка економічного зростання знизилася та зазнала значних коливань. Це супроводжувалось спадом економічної активності (зменшення інвестицій), зростанням безробіття (1970 р. - 2,3%, 1985 р. - 11%), а також серйозним зростанням інфляції (1970 р. - 4,5%, початок 80-х років- 13%). Одночасно призупинилися темпи розвитку експорту, збільшилася технологічна прогалина між Співтовариством та США і Японією, внаслідок чого багато товарів з ЄЕС стали менш конкурентоспроможними на світових ринках. Провал кон'юнктури спричинився до послаблення інтеграційних позицій та до збільшення односторонніх дій урядів, що мали на меті захист власних економік. Однак поява негативних явищ в економіці 56 прискорила прийняття рішення про подальше поглиблення інтеграції, тобто створення спільного ринку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Митний союз» з дисципліни «Європейський Союз: політика, економіка, право»
