Вона є втіленням юрисдикції Європейського співтовариства у її найрозвиненішій формі. В межах ЄС інституції співтовариства можуть розробляти законодавство у відповідних галузях їхньої діяльності, яке стосується країн-членів і має верховенство по відношенню до національного законодавства. Пріоритетом інтересів ЄС залишається єдиний ринок з основними свободами: вільний товарообіг, вільне пересування робітників, свобода у наданні послуг та вільний обіг капіталу і грошових розрахунків, також власні правила конкуренції. Тому перша опора ще називається економічним розділом ЄС, а Європейське співтовариство називають його «троном». Належить однак пам'ятати, що хоч економічна співпраця є домінантною сферою у діяльності ЄЕС, його компетенції поширилися на інші сфери і галузі життя. Свої завдання Союз виконує через реалізацію спільної політики (сільське господарство, транспорт, навколишнє середовище, зовнішня торгівля, розвиток, конкурентна і регіональна політика, енергетика, митний союз), а також спільних проектів і програм (наукові дослідження і розробки, телекомунікації, координація економічної політики держав-членів з метою економічного і соціального згуртування, соціальна політика, економічний і валютний союз). Ці завдання реалізуються через статутні органи. ЄС не творив нової системи керівних органів. Маастрихтський трактат уповноважив 33 тільки існуючі органи ЄЕС до виконання окреслених завдань в інших сферах співпраці (перша і друга опори). Формально вони й надалі залишаються органами ЄЕС, котрими послуговується ЄС, хоча часто їх однак називають органами ЄС.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Перша опора ЄС» з дисципліни «Європейський Союз: політика, економіка, право»
