Методологія обліку неповних затрат виробничої діяльності методом простого нагромадження затрат
У разі використання методу неповних затрат виробничі підпри-ємства будують бухгалтерський внутрішньогосподарський облік від-повідно до положень про склад затрат та галузевих особливостей і методичних рекомендацій, які випливають із особливостей техноло-гії та організації виробництва. Формування затрат на виробництво продукції здійснюється у системі рахунків, які були наведені раніше. Аналітичний облік про-вадиться залежно від прийнятого технічного методу та наявності технічних засобів і обчислювальної техніки. Але у будь-якому разі має бути забезпечений облік прямих затрат за видами продукції — виробами, групами виробів, замовленнями, послугами тощо та не-прямих затрат за видами затрат — на утримання устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські тощо. При цьому непрямі затрати можуть бути обліковані або просто як непрямі, або поді-лені на дві групи за двома ознаками — непрямі змінні та непрямі сталі (незмінні). Це основна істотна відмінність в побудові бухгал-терського виробничого обліку за методами відповідно повних і непов-них затрат. Як і за методом повних затрат на виробництво у бухгалтерсь-кому виробничому обліку затрати групуються на рахунках у двох напрямах: обов’язково за елементами затрат; не обов’язково (але доцільно) за елементами собівартості (статтями затрат). Загальні питання побудови бухгалтерського внутрішньогоспо-дарського обліку виробничої діяльності за методом неповних затрат повністю вже було розглянуто. Розбіжності починаються з момен-ту формування собівартості продукції. Для з’ясування тотожності та відмінності між методами повних та неповних затрат розгля-немо їх у повній аналогії.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Методологія обліку неповних затрат виробничої діяльності методом простого нагромадження затрат» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
