Одним із важливих елементів нормативного обліку є облік від-хилень від норм. Суть обліку затрат за відхиленнями від норм поля-гає в тому, що в процесі виробництва фактично затрачені матеріа-льні і трудові ресурси систематично порівнюються з нормативними з метою виявлення відхилень. Вони можуть бути як додатні, так і від’ємні. Додатні свідчать про економію матеріальних і трудових ресурсів, а від’ємні — про порушення технології, організації і управ-ління виробництвом. Водночас необхідно вести облік як додатних, так і від’ємних відхилень від норм з погляду їх ефективності. Облік відхилень від норм — це найскладніший елемент у побудові й органі-зації нормативного обліку. Складним є не сам факт виявлення і фі-ксація відхилень від норм, а їх облік на всіх етапах і фазах у ході технологічного процесу від моменту виявлення відхилень і реєстрації в первинних документах до внесення їх до собівартості одиниці виду продукції. Для побудови обліку відхилень від норм потрібно вирішити ряд методологічних і організаційних питань. До них належать: розробка класифікатора видів, причин і винуватців відхилень; визначення ме-тодів виявлення відхилень; відбір носіїв інформації про відхилення від норм; розробка методики обліку відхилень за центрами затрат; об-лік відхилень у системі рахунків; розробка методики розрахунку ча-стки відхилень у собівартості калькуляційної одиниці продукції. Побудова обліку відхилень від норм потребує їх класифікації, яку можна зробити за різними ознаками: видами затрат, причинами, винуватцями, місцями виникнення тощо. Для цього слід розробити номенклатуру відхилень. При розробці методики обліку відхилень важливого значення набуває визначення місць виявлення їх, тобто центрів формування затрат. Знаючи їх, можна поділити виявлені відхилення на залежні і не залежні від діяльності виробничих підроз-ділів і точніше оцінити виробничо-господарську діяльність бригад, дільниць, цехів тощо. Одним із важливих елементів побудови обліку відхилень від норм є визначення методу виявлення відхилень. В економічній літературі розрізняють кілька методів: документування; партіонного розкрою; наступних розрахунків з використанням даних інвентаризації; тех-ніко-економічних розрахунків; порівняння фактичної величини за-трат з нормативною. Метод документування застосовують у випадках заміни матеріалів у момент, коли їх відпускають зі складу або витра-чають на виробництво продукції; метод партіонного розкрою — на взуттєвих і машинобудівних підприємствах; наступні розра-хунки з використанням даних інвентаризації застосовують при виявленні відхилень від норм за певний період часу (зміну, декаду тощо); відхилення внаслідок зміни в технологічному і темпера-турному режимах виявляють методом техніко-економічних роз-рахунків; відхилення від норм за статтями затрат, які пов’язані з роботою обладнання, виявляють методом порівняння. Важливе значення в обліку відхилень від норм має їх документу-вання. Кожний випадок виявлених відхилень має бути документаль-но оформлений. Тому на підприємстві має застосовуватися така система первинних документів, яка дала б змогу оперативно вияв-ляти відхилення від норм затрат.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Побудова обліку відхилень від норм» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
