Облік затрат зі збуту — продажу (реалізації) продукції, наданню послуг
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (ст. 23) затрати на збут — продаж, реалізацію — продукції, послуг, товарів формує окрему статтю звітності про фінансові результати, а це означає, що у бухга-лтерському обліку має бути передбачено відокремлене формування цих за-трат. До затрат щодо збуту продукції, товарів, послуг належать ті, що пов’язані з відвантаженням та реалізацією продукції, товарів, тобто позави-робничі затрати. А саме: затрати на тару та упаковку продукції на складах готової продукції, за-трати на ремонт тари; транспортні затрати на доставку продукції від станції відправлення (пристань) до станції (пристані) призначення; затрати на вантаження у вагони, судна, автомобілі та інші транспортні засоби; комісійні збори, що сплачуються різним організаціям відповідно до договорів; комісійні винагороди, що сплачуються торговим, постачальним або збутовим організаціям за продаж ними продукції, яка не може бути реалізо-вана підприємством і тому передається для реалізації на комісійних заса-дах; затрати на спеціальні аналізи, що виконуються під час відвантаження; утримання приміщень для зберігання продукції у місцях її реалізації. До «Витрати на збут» відносяться також затрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів): • оплата праці і комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту та складів, водіям тощо; • затрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); • витрати на відрядження; • оплата послуг збутових, посередницьких, зовнішньоторгових органі-зацій; • оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт та утримання ос-новних засобів відділу збуту, складів, транспортних засобів, демонстрацій-них залів тощо; • фрахт та інші виплати, пов’язані з транспортуванням продукції; • надання знижок (дисконту) покупцям; • гарантійне обслуговування покупців. До цієї групи належать також затрати на відшкодування затрат за участь у виставках, ярмарках, безкоштовно передані зразки і моделі, на представницькі затрати (організацію прийомів), конференцій та інших офі-ційних заходів — включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу в розмірі до двох процентів від обсягів реалізації продукції. Разом з тим до затрат щодо збуту продукції не належать: вартість тари, що відшкодовується понад ціну товару; затрати на тару та упаковку, якщо прейскурантом (або за умовами дого-вору) передбачається відпуск продукції без тарування; затрати на тару, якщо тарування продукції (відповідно до встановлених технологічним процесом) провадиться у цінах до здачі її на склад готової продукції; вартість такої тари включається до виробничої собівартості про-дукції; затрати з упаковування і транспортування продукції, відшкодовувані покупцями; знижка цін, наданих торговельним організаціям для відшкодування їх транспортних витрат. Облік затрат щодо збуту ведуть на рахунку «Витрати на збут». Загальна методика обліку затрат на збут з реалізації за елементами аналогічна методиці обліку затрат виробничої діяльності. Тобто на першому етапі формуються елементи затрат, на другому проводиться їх списування на фінансові результати у внутрішньогосподарському облі-ку — визначається можливість їх прямого або непрямого віднесення на відповідний вид продукту. Непрямі затрати поділяються між окремими видами продукції. За контрактом з покупцем окремі затрати по збуту можуть бути від-шкодовані продавцю. Залежно від того, за чий рахунок здійснюються за-трати, до рахунка «Затрати на збут» доцільно відкрити два субрахунки: за рахунок продавця та за рахунок покупця. Обороти на дебеті рахунка «Затрати по збуту» можливі з кредиту таких рахунків: Кредит рахунка «Виробничі запаси», із них: Кредит рахунка «Матеріали» Кредит рахунка «Запасні частини» Кредит рахунка «Паливо» Кредит рахунка «Малоцінні і швидкозношувані предмети» Кредит рахунка «Знос (амортизація) основних засобів» Кредит рахунка «Розрахунки з оплати праці» Кредит рахунка «Розрахунки зі страхування» Кредит рахунка «Розрахунки з різними кредиторами» та інші. У зв’язку з тим, що затрати зі збуту є частиною собівартості проданої (реалізованої) продукції та впливають на фінансовий результат, доцільно провадити розподіл цих витрат між окремими видами проданої продукції поза фінансовим обліком. У цьому випадку затрати щомісячно розподіляються так: а) затрати загального характеру — між видами реалізованої продукції пропорційно до її виробничої собівартості; б) транспортні витрати (якщо їх питома вага значна) — за видами реалізованої продукції, їх просто списують наприкінці місяця. Для розподілу затрат по збуту у бухгалтерії складають довідку-розрахунок або відомість розподілу, де вказують види реалізованої продук-ції, її виробничу собівартість. Як правило, загальна сума затрат по збуту повністю списується і вклю-чається до собівартості проданої (реалізованої) продукції. При цьому ро-биться бухгалтерський запис, дебет рахунка «Фінансові результати», кредит — «Затрати зі збуту».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Облік затрат зі збуту — продажу (реалізації) продукції, наданню послуг» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
