Загальне визначення та загальна побудова обліку запасів
Підприємницька діяльність можлива різних видів: виробнича, комер-ційна або грошово-кредитна. Згідно з цим запаси діяльності такі: у першо-му випадку — різні речовини та сили природи: сировина, матеріали (основ-ні, допоміжні паливні, мастильні тощо), у другому — готова продукція виробничої сфери (сільськогосподарська, промислова, будівельна тощо), яка купується комерційними підприємствами з метою продажу, у третьому — гроші, грошові документи тощо. У кожній сфері діяльності запаси обліковуються за законодавчо визна-ченою методологією. Оскільки кожний вид запасів діяльності має свою ме-тодику обліку, їх потрібно розглядати окремо один від одного, тобто — ви-робничі, комерційні або грошово-кредитні. Економіко-правову сутність запасів діяльності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Відповідно до положення запасами є активи, які: • утримуються для продажу за умов звичайної господарської діяльності; • перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва. У бухгалтерському обліку запаси поділяють: а) у виробничій сфері на: • сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріали, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання по-слуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб; • незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складан-ням деталей, вузлів, виробів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на вико-нання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визна-но доходу; • готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом. У сільському господарстві виділяють в окрему групу: • тварини на вирощуванні та відгодівлі; б) у комерційній сфері • товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою наступного продажу; в) в усіх сферах діяльності в окрему групу виділяють • малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються як засоби праці протягом не більше одного року або нормального операційно-го циклу (якщо він довший за рік). Як видно із наведеного вище, запаси можуть знаходитись у різній фо-рмі: виробничі запаси, тварини на відгодівлі та вирощуванні, на складах, у процесі виробництва (незавершене вироб- ництво), у формі готової продукції, напівфабрикатів тощо. Тому у кожній сфері діяльності запаси обліковуються за законодавчо визначеною методо-логією. Оскільки кожний вид запасів діяльності має свою методику обліку, їх потрібно розглядати окремо один від одного, тобто — виробничі, комер-ційні або грошово-кредитні та за різними формами: — виробничі запаси; — тварини на відгодівлі та вирощуванні; — готова продукція; — напівфабрикати тощо.
Одиниця обліку та оцінювання запасів Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування, вид, тип, гатунок, одиниця виміру, кількість, якість або однорідна група (вид). Придбанні, отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Первинною вартістю запасів, що придбані за плату, є їх історична со-бівартість, яка складається з таких фактичних витрат: а) суми, що сплачуються згідно з договором (продавцю) постачальни-ку; б) суми, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші поді-бні послуги у зв’язку з пошуком і придбанням запасів; в) суми ввізного мита; г) суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не від-шкодовуються підприємству; µ) затрати на заготівля, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страху-вання та відсотки за комерційний кредит постачальників; д) інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і до-веденням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланова-них цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопра-цювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів. Відповідно до П(С)БО 9 первинною вартістю запасів, що виготовля-ються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробниц-тва, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку — 16 «Витрати». Первинною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу під-приємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. Первинною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість. Первинна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. У тих випадках, коли балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю пе-реданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Первинна вартість запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів, чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну. Разом з тим, відповідно до П(С)БО 9, не включаються до первинної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були встановлені або здійснені: понаднормові втрати і нестачі запасів; проценти за користування позиками; витрати на збут; загальногосподарські та інші витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Первинна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених Положенням (стандартом) № 9.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Загальне визначення та загальна побудова обліку запасів» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
