Загальна побудова бухгалтерського згідно з принципом доказовості
Доказовість у філософському розумінні (лінгвістич-но) — це найважливіша властивість правильного умовиво-ду, міркування. Вона полягає в обґрунтованості, вна-слідок чого обов’язково має бути визначена істина. Доказовість у праві — це фактичні дані про обставини, які мають значення у правильному вирішенні спірних питань відносин людей в суспільному виробницт-ві у процесі обміну — тобто за ринкових відносин. У вузькому розумінні доказ — це діловий папір, який юри-дично підтверджує якийсь господарський факт або право на нього. Термін «доказ» (доказовість) латинською мовою зву-чить як документум (doсumentum). Тому доказами в щоден-ній практиці називаються документи — тобто письмові підтвердження певної форми і змісту про здійснення того чи іншого господарського факту (явища, процесу, опера-ції тощо). У бухгалтерському обліку доказовість означає складання свідоцтва — матеріального носія доказу — документа (папір або магнітна плівка тощо), де зафік-сована інформація, яка призначена для доказу (засвід-чення) в часі та просторі господарського факту — явища або процесу (операції) — його продуктивних та правових характеристик згідно з принципами двоїстості характеристики стану господарства. Бухгалтерський облік — це процес пізнання. А будь-який процес пізнання — це процес активного відображен-ня об’єктивної реальності. У бухгалтерському обліку цей процес відбувається на трьох етапах облікового процесу: первинного спостереження (виявлення господарських фактів); вторинного спостереження (дослідження стану, змін стану кожного господарського факту); третинного спостереження (узагальнення господарсь-ких фактів за принципом двоїстості) для потреб управ-ління. На кожному етапі формуються свої докази — докумен-ти. Спинимося на цьому докладніше.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Загальна побудова бухгалтерського згідно з принципом доказовості» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
