Основні процеси комерційної діяльності (ланок сфери обігу)
Торговельні ланки (сфери обігу) виконують свої фу-нкції, щоб довести продукт від виробника до споживача. Продукт, куплений, отриманий від підприємств-виробників (промислових, сільськогосподарських тощо), вони продають іншим підприємствам — для виробничого споживання; установам сфери невиробничого споживання — для задоволення їх потреб; фізичним особам (членам су-спільства) — для особистого споживання. У процесі руху продукту в ланках торговельної сфе-ри (обігу) відбуваються певні затрати уречевленої і живої праці, пов’язані із завезенням, зберіганням, со-ртуванням продукції (транспортні затрати, утримання складських і торговельних приміщень тощо). Через ці затрати не створюються нові уречевлені предмети, а лише збільшується вартість предметів, ра-ніше створених у ланках виробничої сфери, які просува-ються до споживача. Крім цих затрат, на торговельних підприємствах (ланках сфери обігу) є «чисті витрати обігу»: «витрати на реалізацію вартості або витрати, необхідні для то-го, щоб перевести її з однієї форми в іншу», витрати, «які випливають лише з перетворення форми товару, не додають до нього жодної вартості». Такі витрати живої та уречевленої праці в торговельній сфері (обігу) по-криваються за рахунок частини доходу (прибутку). Об’єкти обліку в процесі просування продукту від виробника до споживача такі. 1. Витрати уречевленої праці (тобто засобів праці і предметів праці), пов’язані з процесом руху продук-ту. 2. Міра праці і міра споживання працівниками коме-рційної сфери (обігу), тобто облік затрат праці та її оплата. До розміру оплати праці включається вартість продукту, спожитого працівниками сфери обігу, як сума затрат живої праці у процесі надходження продукту від виробника до споживача. 3. Визначення собівартості робіт з просування про-дукту від виробника до споживача. У сфері обігу, на відміну від сфери виробництва, визначається не собіва-ртість продукту, а собівартість робіт, пов’язаних з рухом продукту від виробника до споживача, за встанов-леними групами товарно-матеріальних цінностей і харак-тером затрат (затрати завезення, зберігання, реаліза-ції тощо). 4. Наявність і рух товару (продукту, одержаного з ланок сфери матеріального виробництва для його спожи-вача) та пов’язані з ним грошові, розрахункові й кре-дитні операції. Якщо в підприємств сфери матеріального виробництва основними об’єктами обліку є затрати уречевленої і жи-вої праці на виготовлення продукту, то в сфері обігу основним об’єктом обліку є затрати на рух продукту від виробника до споживача. Облік руху продукту відбувається в три етапи. 1. Облік наявності і руху продукту (товару), отри-маного від різних підприємств сфери матеріального ви-робництва і сфери обігу. 2. Облік реалізації продукту сфери виробництва (промисловість, сільське господарство тощо), сфери обігу (торговельні організації) і сфери невиробничого споживання (установи культури, освіти, загального управління тощо). 3. Розрахунки, пов’язані з рухом продукту до місця споживання (виробничого, невиробничого, особистого): а) розрахунки з постачальниками за отриману від них продукцію; б) розрахунки з покупцями за передану (реалізова-ну) їм продукцію; в) розрахунки з банками за позичками, пов’язаними з рухом продукту; г) розрахунки з бюджетом щодо податків та інших платежів; ґ) розрахунки з працюючими; д) розрахунки з іншими організаціями та особами, пов’язані з рухом продукту від виробника до споживача.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Основні процеси комерційної діяльності (ланок сфери обігу)» з дисципліни «Бухгалтерський облік»
