Головними відичними святами, загальними для всіх, є: Різдво – свято народження Бога-Сина, Творця Світу Явленого. Відзначається в день зимового сонцестояння. Великдень – свято воскресіння Природи, перемоги Білобога над Чорнобогом. Відзначається в день весняного рівнодення. Троїця – свято Всевишнього, свято єдності трьох космічних сутностей, що визначають Буття Всесвіту. Це час літнього сонцестояння. Покрова – свято Матері Світу, Духу Явленого, що захищає нас, дає віру і надію на майбутнє. Відзначається в день осіннього рівнодення. Особливими днями в житті кожної людини є: день народження; іменини; хрестини; вступ в дорослий світ; вступ в подружнє життя (вінчання); народження дітей; відхід у Вирій. Ім’я новонародженому дають на 9 день життя, бажано з імен святих даного дня, або з імен найбільш поважних членів (померлих) родового дерева. Обряд хрещення бажано здійснити перед днем народження, через рік життя. Свято вступу в доросле життя проводиться на Троїцю для підлітків, вік яких досягнув 16 років. Свято вступу в подружнє життя проводиться після Покрови. Найкращий вік для цього у юнака – 22 роки, у дівчини – 18. Це свято вінчання. Свято народження дитини – це свято продовження Роду. Найкращі дні народження приходяться на квітень (друга половина) – жовтень (перша половина) місяці (сузір’я Тільця, Близнюків, Раку, Лева, Діви, Терезів). У час Тризни душа покидає тіло. Це відбувається на третій день після смерті; після чого за відичною традицією тіло спалюється. На дев’ятий день душа покидає родову гілку, на 40-й день – відходить із Землі до дня нового втілення. Найкращий варіант нового наступного втілення – це повернення на свою родову гілку. А для цього бажано, щоб народжувались діти у дітей власних і онуків. Без дітей родова гілка засихає і Рід зникає назавжди. Третій, дев’ятий і сороковий дні – це дні прощання і поминок. Два рази на рік (тиждень після Великодня і тиждень після Покрови) справляють дні пам’яті по померлих родичах і близьких. Великий гріх перетворювати поминки в "п’яне свято". В ці трагічні дні всі рідні і знайомі мають думати перш за все про те, як допомогти близьким померлого і, ні в якому разі, не пирувати за їх кошт. Співчуття родині висловлюється не за столом, а на цвинтарі. В перші 9 днів після смерті близькі і рідні померлого звертаються до членів Роду в Вирії, щоб ті зустріли душу померлого і були їй провідниками у Світі Наві, бо Світ Наві живе за законами подібними до земних; і там є боги і душі добрі і недобрі, лікарі і вчителі, мисливці і браконьєри душ людських. У кожного поселення (або у Роду, родини) святкується окреме свято "Введення в храм", коли всі жителі даного поселення в знак вдячності до засновника і охоронця поселення "возносять його" і просять про захист і допомогу. Переважний вплив того чи іншого бога на земне буття за уявленнями прабатьків відповідав окремим періодам року: 22 грудня – день Сварога, Сина-Бога, Різдво; з 22 грудня по 22 січня – час Стрибога, Дідуха, Василя, Числобога; з 22 січня по 22 лютого – час Вія, Вея, Софея; Софії і Кришня; з 22 лютого по 22 березня – час Ярила, час Роду; 22 березня – день Білобога, Великдень; з 22 березня по 22 квітня – час Білояра-Даждьбога; з 22 квітня по 22 травня – час Лади і Роду; з 22 травня по 22 червня – час Купали, Матері Сва, Слави; 22 червня – день Всевишнього, Троїця; з 22 червня по 22 липня – час Перуна; з 22 липня по 22 серпня – час Макоші і Даждьбога; з 22 серпня по 22 вересня – час Світовіта; 22 вересня – день Матері Світу, Покрови; з 22 вересня по 22 жовтня – час Велеса; з 22 жовтня по 22 листопада – час Хорса; з 22 листопада по 22 грудня – час Коляди.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Відичні свята і традиції» з дисципліни «Русь»
