Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) у вищих навчальних закладах України
Для співробітництва і розширення міждержавних відносин, залу-чення ВНЗ України до Болонського процесу, впровадження Європей-ської системи перезарахування навчальних кредитів, запровадження цієї моделі Європейського додатку до диплома у вищих навчальних закладах України, які мають III-IV рівень акредитації, має бути впро-ваджена кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) та система об’єктивного педагогічного контролю знань. Підставами для запровадження кредитно-модульної системи орга-нізації навчального процесу в Україні є: - інтеграція до Європейського простору вищої освіти; - вступ до Світової організації торгівлі; - входження до Болонського процесу; - реалізація дистанційної форми вищої освіти. Цілі, які ставлять перед вищою школою України є впровадження кредитно-модульної системи освіти, а саме: - досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка виходить із знань, умінь та навичок, що є над-банням випускника; - затребуваність українських освітянських кваліфікацій євро-пейським ринком праці; - затвердження загальноприйнятої та порівняльної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів; - впровадження стандартизованого додатка до диплома, мо-дель якого була розроблена Європейською Комісією, Радою Європи та ЮНЕСКО і який містить детальну інформацію про результати навчання випускника; - стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних за-кладів до вдосконалення системи об’єктивної оцінки якості знань; - забезпечення “прозорості” системи вищої освіти та слушно-го академічного та професійного визнання кваліфікацій (ди-пломів, ступенів, посвідчень і таке інше). Кредитно-модульній системі, як невід’ємному атрибуту Болонської декларації, надаються дві основні функції. Перша – сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходів з одного університету до іншого. Друга – акумолююча, яка чітко визначає обсяги проведеної студен-том роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльнос-ті. Сума кредитів визначає на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою. Запровадження кредитно-модульної системи є важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладача і студента, їх безпо-середнього індивідуального спілкування в процесі навчання. Модуль у КМСОНП розглядається як деякий обсяг навчальної ін-формації, що має самостійну логічну структуру, зміст і дозволяє опе-рувати цією інформацією в процесі розумової діяльності студента. По-перше, модульна організація змісту навчальної дисципліни ви-магає глибокої аналітико-логічної роботи над змістовним наповнен-ням дисципліни, структурування її як системи, а не довільного його конгломерату, по-друге дає змогу виділити генеральні наскрізні ідеї, професійної діяльності, на розкриття і засвоєння яких спрямований кожний модуль. Для студента – майбутнього фахівця – важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного засто-сування і прийняття рішень. Таким чином, зменшується частка прямого інформування і розши-рюється застосування інтерактивних форм та методів роботи в лабо-раторіях, читальних залах, на об’єктах майбутньої професійної діяль-ності, що особливо важливо для системи дистанційного навчання. Створення системи кредитів має полегшити порівняння закінчених курсів і сприяти максимальному розширенню мобільності студентів Кредит – умовна одиниця виміру навчального навантаження студе-нта при вивченні якоїсь складової навчальної програми чи окремої дисципліни, (курсу), освоєна студентом під час навчання. Кредит – мінімальна одиниця, яка точно документується, яка часто означає на-вчання впродовж тижня (сума аудиторної і самостійної роботи студе-нта). Проблемами вищої школи України у контексті Болонського проце-су є: - по-перше, визначення витрат навчального часу студента пе-вного актуального рівня розвитку на адекватне (відповідне) вивчення навчального матеріалу в об’ємі модуля (обсяги ін-формації); тобто поєднання навчального модуля з кредит-ним; - коли місцевий і закордонний заклади вирішать як їхні бали відповідатимуть оцінкам системи ECTS, відбувається пере-зарахування оцінок. Як можна побачити із вищезазначеного заклади вищої освіти вільні застосувати шкалу оцінювання системи ECTS найбільш доцільним, на їхню думку, чином. Між тим виявлення незначної гнучкості наполег-ливо рекомендується, оскільки, шкалу оцінювання системи ECTS створено для відображення різних систем оцінювання, які існують у країнах – членах ЄС та країнах Європейської асоціації вільної торгів-лі. Місцевий навчальний заклад визнає загальну суму кредиту, одер-жаного його студентами у закладах партнерах за кордоном, щоб кре-дити для пройденого блоку елементів навчального плану замінили кредити, які у протилежному випадку були б отримані у їхньому міс-цевому закладі. Навчальний контракт студентові гарантує авансом, що кредити для затвердженої програми навчання будуть перезараховані. На виконання основних завдань колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003р. (протокол №2/3-4), що спрямовані на реалізацію Послання Президента України до Верховної Ради України «Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвит-ку України», Департаментом вищої освіти разом із вищими навчаль-ним закладами проведено аналіз стану та можливих шляхів реформу-вання організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. Проведений аналіз показав, що нинішня система підготовки фахів-ців з вищою освітою має певні недоліки, а саме: - відсутність систематичної роботи студентів протягом навча-льного семестру; - низький рівень активності студентів і відсутність елементів змагання в навчальних досягненнях; - можливість необ’єктивного оцінювання знань студентів; - значні затрати бюджету часу на проведення екзаменаційної сесії; - відсутність гнучкості в системі підготовки фахівців; - недостатній рівень адаптації до швидкозмінних вимог світо-вого ринку праці; - низька мобільність студентів щодо зміни напрямів підготов-ки, спеціальностей та вищих навчальних закладів; - мала можливість вибору студентом навчальних дисциплін. Для подолання недоліків існуючої системи підготовки фахівців може бути запроваджено кредитно-модульну систему, яка передбачає вирішення наступних завдань: - відходу від традиційної схеми “навчальний семестр - навча-льний рік, навчальний курс”; - раціонального поділу навчального матеріалу дисципліни на модулі та перевірки якості засвоєння теоретичного і практи-чного матеріалу кожного модуля; - перевірки якості підготовки студентів до кожного лаборато-рного чи семінарського заняття; - використання більш широкої шкали оцінки знань; - вирішального впливу суми балів, одержаних протягом семе-стру на підсумкову оцінку з навчальної дисципліни; - стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру і підвищення якості знань; - підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів; - запровадження здорової конкуренції в навчанні; - виявлення та розвиток творчих здібностей студентів. Одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації системи вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог. Входження України до єдиного Європейського та Світового освіт-нього простору неможливе без запровадження такого цільового меха-нізму як Європейська кредитно-трансфертна та акумулююча система (ECTS). Ця система запроваджується на інституціональному, регіонально-му, національному та Європейському рівнях і є однією з ключових вимог Болонської декларації 1999р. Як свідчить практика, час на сесійний контроль при сучасній сис-темі організації навчального процесу використовується нераціональ-но. Відстрочка зворотного зв’язку на кінець семестру не дозволяє приймати оперативні виховні і дидактичні заходи щодо підвищення якості навчання (контроль будь-якого процесу після його завершення неможливий). При кредитно-модульній системі організації навчального процесу у вищих навчальних закладах, зміст навчальних дисциплін розподіля-ється на змістові модулі (2-4 на семестр). Змістовий модуль (розподіл, підрозділ) навчальної дисципліни містить окремі модулі (теми) ауди-торної і самостійної роботи студента. Кожен змістовий модуль має бути оцінений. Студент інформується про результати оцінювання навчального мо-дуля, як складової підсумкового оцінювання засвоєння навчальної ди-сципліни. Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисцип-ліни визначається без проведення семестрового екзамену (заліку) як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістових модулів з врахуванням “вагових” коефіцієнтів. Студент, що набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має можливості: - не складати екзамен (залік) і отримати набрану кількість ба-лів як підсумкову оцінку; - складати екзамен (залік) з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною; - ліквідувати академічну різницю, пов’язану з переходом на інший напрям підготовки чи до іншого вищого навчального закладу; - поглиблено вивчити окремі розділи (теми) навчальних дис-циплін, окремі навчальні дисципліни, які формують класи-фікацію, що відповідає сучасним вимогам ринку праці; - використати час, що відведено графіком навчального проце-су на екзаменаційну сесію, для задоволення ринку праці; Подальші економічно-політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтоварис-тво неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищої освіти. Однією з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) у вищих навчальних закладах України» з дисципліни «Історія інженерної діяльності»
