По-перше, — це визначення особистих немайновщ І майнових прав, власником яких є автор певного твору. Подруге, — це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають під час використання творів науки, літеч ратури, мистецтва. У другому випадку ці відносини виникають насамперед між автором і видавництвом. Права авторів та їх правонаступників охороняються державою на основі приватного права, зокрема Законом України "Про авторське право і суміжні права". Авторське право поширюється на твори науки, літератури та мистецтва, незалежно від форми, призначення, позитивної якості та способу їх відтворення. Згідно статті 8 Закону є об'єктами авторського права і охороняються: / літературні письмові твори белетристичного, наукового, технічного або прикладного характеру (книги, брошури, статті, комп'ютерні програми тощо); / музичні твори з текстом і без тексту; / скульптури, картини, малюнки, гравюри, літографії та інші твори образотворчого мистецтва; / фотографії; / ілюстрації, карти, плани, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, архітектури та інших галузей науки; / похідні твори; / збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, включаючи бази даних, інші складені твори, за умови, що вони є результатом творчої праці по добору, координації або впорядкуванню змісту без заподіяння шкоди охороні творів, що входять до них; / тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів кінематографії; / інші твори.
П
Підлягають охороні як обнародувані, так і необнародувані твори, незалежно від їх призначення, жанру, достоїнства, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо), а також способу відтворення, виражені в усній, письмовій чи будь-якій іншій формі. Обнародуваними творами вважаються такі, що видані, публічно виконані або показані, передані по радіо чи телебаченню або іншим способом повідомлені необмеженому колу осіб. Твори, які не підпадають під цю категорію, вважаються необнародуваними. Виданими вважаються твори, що розмножені друкарським способом з подальшим розповсюдженням виготовлених примірників. Згідно статті 10 Закону не є об'єктами авторського права і не підлягають охороні: / повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації; / твори народної творчості (фольклор); / видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади; / державні символи України, символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України, символіка територіальних громад, символи та знаки підприємств, установ та організацій; / грошові знаки; ^ розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази Даних. Суб'єктом авторського права вважається особа, якій належить право на твір, — автор твору, тобто фізична особа, творчою працею якої створено твір. Суб'єктами авторського права можуть бути також співавтори, нащадки автора, які можуть Успадкувати це право за законом або заповітом. Важливим є положення статті 11 Закону про те, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створенНя - Для виникнення і здійснення авторського права не вимаа ється реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його 89
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВИДАВНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
.ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВИДАВНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
оформлення (наприклад, укладення договору), а також виконання будь-яких інших формальностей. Авторське право діє протягом усього життя автора і протд. гом 70 років після його смерті. Майнові права авторів переходять у спадщину. Особисті не переходять. Закон захищає як особисті — немайнові права, так і майнові права автора. Законодавство не дає конкретного визначення немайнових прав, а встановлює лише їх загальні ознаки, а саме: / відсутність економічного змісту, неможливість визначити їх вартість у грошовому еквіваленті; / нерозривний зв'язок з особою (автором), неможливість відчуження — позбавлення їх або передачі іншій особі. Згідно статті 14 Закону авторові належать такі особисті немайнові права: 1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо; 2) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом; 3) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання; 4) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора. Іншими словами, до особистих немайнових прав автора належать: а) право на ім'я і б) право на недоторканність твору Згідно статті 15 Закону автор має такі майнові праваа) виключне право на використання твору і б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особамиТобто майнові права можуть бути передані (відчужені) іншій особі повністю або частково на підставі відповідно оформленого авторського договору. 90
Виключне право на використання твору автором означає, що він може використовувати власний твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право на дозвіл чи заборону використання твору іншими способами дає авторові право дозволяти або забороняти: 1) відтворення творів; 2) публічне виконання і публічне сповіщення творів; 3) публічну демонстрацію і публічний показ; 4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; 5) переклади творів; 6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; 7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; 8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; 9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що ЇЇ представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; 10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер; 11) імпорт примірників творів. Отже, майнові права на відміну від немайнових мають економічний зміст і можуть бути виражені в матеріальному, грошовому еквіваленті. Автор може повністю або частково передати СВ( >Ї майнові права будь-якій іншій особі. Лише автору належить право надавати іншим особам дозвіл на використання твоРУ в будь-який спосіб, визначений в авторському договорі.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ВИДАВНИЦТВО І АВТОР: ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН» з дисципліни «Видавнича справа: законодавчі засади, нормативне регулювання»
