Під біологічними ритмами розуміють циклічні, періодично по вторювані коливання інтенсивності та характеру біологічних про цесів і явищ. В наш час існує складна класифікація біоритмів (за частотою і тривалістю, ступенем функціонального зв’язку з зовнішнім впливом і т. д.). У 1925 р. вийшла книга талановитого російського фізіолога М. Я. Перни “Ритм, життя і творчість”. В основу цієї книги був покладений незвичайний щоденник автора, у якому він безперерв но, день за днем протягом 18 років умовними знаками записував свої настрої і відчуття, інтимні сторони життя. М. Я. Перна, узагальнюючи цікаві роботи в цій області та ана лізуючи свої спостереження, прийшов до висновку, що існують 7-, 14-, 21-, 28-, 30-денні, а також 42- і 47-денні ритми. В ці періоди
спостерігається схильність до творчості, ясність мислення, підви щена статева здатність і т. п. У дітей приблизно в ці ж строки з’яв ляються пожвавлені спогади про недавні події. Перна стверджував, що багатоденні біоритми мають ендогенне походження, однак відповідні біологічні ритмічні процеси викли каються зовнішніми факторами, які носять, як правило, випадко вий, хаотичний характер. Внаслідок цього картина біоритмів може виявитися надзвичайно заплутаною через накладання декількох пе ріодичних процесів, кожний із яких має випадковий характер. Вже згадувана гіпотеза Л. О. Котельника виникла після того, як по всьому світу прокотилась хвиля захоплення “трьома біоригмами”. Одним із перших про багатоденні ритми людини повідомив у 1897 р. Вільгельм Флісс, який, систематизувавши великий клінічний матеріал, прийшов до висновку, що приступи астми, загострення простудних захворювань наступають, як правило, з інтервалом у 28, іноді - 23 доби. Згодом, у 1904 р. Г. Свобода на основі велико го багаторічного матеріалу повідомив про 23- і 28-добові періо дичності простудних захворювань та сердечних нападів. Дещо пізніше А. Тельшер повідомив про 33-денний інтелектуальний біоритм людини. Автори вважали, що ці три біоритми починаються з моменту народження - сильного потрясіння для організму новона родженого. На основі цього підходу були визначені “критичні” дні. Не всі вчені поділяють думку про значний зв’язок нещасних ви падків, травм з “критичними” днями (11-кратна перевага у “кри тичні” дні порівняно зі звичайними). Навіть з’явилися публікації, які заперечували будь-який зв’язок нещасних випадків із “критич ними” днями біоритмів. Проте є значна кількість робіт, у яких підтверджується вплив критичних днів. Суперечка поки що не закінчена. Належить знай ти відповіді на ряд питань. Нині з впевненістю можна сказати, що багатоденні біоритми - це об’єктивна реальність. Із позицій сьо годнішнього дня можна допустити, що кожна людина засвоює пев ний ритм життя і праці, який найбільше узгоджується із зовнішні ми умовами. В функціонуванні різних органів і систем людини спо стерігаються біоритми з різними періодами, які взаємопов’язані між собою. Заперечувати це було б безглуздо, а не враховувати - без розсудно.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Біологічні ритми» з дисципліни «Геофізична екологія»
