Дослідження геоенергетичної сітки та геоаномальних зон м. Києва
У 1909 р. археолог В. Хвойка розкопав у центрі Києва, на Ста рокиївській горі культову споруду древніх слов’ян У-УІ ст. н. е. Це було т. зв. капище- овальна (4,2 х 3,5 м) споруда із глиб пісковику з чотирма виступами по краях світу (рис. 22.4). Вчені вважають, що у центрі цього овального майданчика стояв ідол одного із язич ницьких богів Святовида (він же Стрибог, Сварог, Рад). Відновле не капище Святовида нині можна побачити біля музею історії м. Києва, на тому місці, де воно знаходилося в давнину. Згодом на Старокиївській горі були виявлені залишки декількох інших древніх культових споруд. Стало зрозумілим, що тут протягом тривалого часу існував пантеон язичницьких слов’янських божеств. Згідно літопису, тут у 980 р. в початковий період правління князя Володи мира поклонялись ідолам шести слов’янських богів, головним з яких на той час був Перун. Після хрещення Русі князем Володимиром за його наказом ідоли було знищено. За літописом, Володимир “повеле рубити церкви на местах, где стояше идолы ГІеруна”. Од нією з перших у Києві, саме на Ста рокиївській горі, була збудована в Рис. 22.4. Київське капище на Старокиївській горі 996 р. Десятинна церква, зруйнована в 1240 р. ордою Батия. Логічно припустити, що її збудували саме там, де раніше стояв ідол Перуна (Фурдуй, 2002). Характерно, що Старокиївська гора знаходиться майже на тій же географічній широті (50°27'15"), що і знаменитий Стоухендж в Англії. Астрономи вважають цю широту оптимальною для спосте режень за Сонцем і Місяцем. Київськими біооператорами В. Цибко, В. Олійником і О. Горошко проведена зйомка центральної частини Старокиївської гори. При цьому виявлено разючий факт: тут відсутня сітка Хартмана, геополе рівне і позитивне! На цьому фоні виділяється потужна геопози гивна зона у вівтарній частині фундаменту Десятинної церкви
(права сторона, якщо стояти обличчям до вівтаря). Достатньо по стояти тут 10... 15 хв, як проходить втома, головний біль тощо. Ана логічні зони виявлені також у вівтарних частинах Софіївського со бору і Андріївської церкви. Фурдуй Р. С., в свій час дешифруючи дистанційні матеріали, виділив на космічному знімку Києва і прилеглих територій два дов гих лінеаменти, що перетинаються у вигляді букви X, та три кільцеві зони (за останніми даними він знаходить всього шість кільцевих структур, розміщених далі від центра міста, а Київ вже розрісся за межі четвертого кільця). Центр складної сітки київських геоано мальних зон, розташований на Старокиївській горі, співпадає з Десятинною церквою. Ядерна ділянка центрального кільця є геопозитивною, саме в неї вписуються райони найдавнішої забудови міста Ярослава і Володимира. До речі, наявність кільцевої струк тури у фундаменті під Києвом було підтверджено і геофізичними даними, зокрема картами магнітного і гравітаційного полів. Старий Київ був містом храмів - і не лише православних. Тут зводилися католицькі костьоли, єврейські синагоги, лютеранські церкви. З історичних джерел відомо, що за більш ніж 1500-річну історію Києва загальна кількість храмів сягала 400; принаймні у дореволюційному Києві діяло 96 храмів. Більшість їх не збереглась до наших днів через війни, пожежі, частина їх була зруйнована, й визначити нині місця, де вони стояли, можна лише на основі ста рих публікацій і архівних матеріалів. У 1991 р. київським істориком-архівістом Людмилою Проценко опублікована карта “Пам’ятники Києва, знищені у XX столітті” із зазначенням місць, де колись стояли зруйновані храми. Зіставивши ці місця зі схемою дешифрування космічних знімків району Києва, Фурдуй Р. С. виявив, що понад 80 % (із 96 врахова них) культових споруд (церкви, собори, костьоли), збудованих у XXX ст., розміщені не “як попало”, а укладаються в смугу між двома дешифрованими лінеаментами (рис. 22.5). Ймовірно, ці паралельні лінії є геопозитивними зонами, про що свідчать результати обстежень місць, де колись стояли культові споруди. Не виключено, що храми будували в центрах квадратів енергетичної сітки, більшої за розмірами, ніж сітка Хартмана. Геопатогенні зони території Києва приурочені до кільцевих зон. Усі київські кладовища лежать на кільцях. Там же знаходяться місця масових розстрілів і захоронень, таких як Бабин Яр, Биківня, Лук’янівська тюрма й інші подібні місця.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Дослідження геоенергетичної сітки та геоаномальних зон м. Києва» з дисципліни «Геофізична екологія»
