Усі планети Сонячної системи перебувають у стані гравітацій ної взаємодії, що визначається законом Ньютона. Землю разом із Місяцем та Сонцем можна розглядати як систему небесних тіл, що перебувають у гравітаційній рівновазі. Припливоутворюючі сили по своїй природі подібні силам зем ного тяжіння і протилежні їм за знаком. Вони виникають у систе мах Земля-Місяць, Земля-Сонце і в зв’язках Землі з іншими плане тами Сонячної системи. Ці сили значно менші величини g. Проте їх геофізична роль значна: вони викликають явища припливів у ат мосфері, гідросфері та твердому тілі Землі й, як результат, зміни значення ^ Найбільш помітні для людини такі переміщення у гідро сфері, тому вони отримали назву припливоутворюючих сил. Вся система Земля-Місяць обертається навколо єдиної нерухо мої осі, що проходить на відстані 0,73/? від центра Землі (майже 2000 км від денної поверхні). Розглядаючи обертальний рух нашої планети навколо спільного центра мас в системі Земля-Місяць, за значимо, що відцентрові сили в усіх точках планети рівні, пара лельні і направлені у протилежну від Місяця сторону, тоді як гра вітаційна сила Місяця, навпаки, направлена до його центра. Рівнодійна між силою притягання Місяця і відцентровою силою системи Земля-Місяць є тією припливоутворюючою силою, що викликає припливно-відпливні збурення в тілі нашої планети. Оскільки Земля є відносно великим тілом, то за законом все світнього тяжіння, величина і напрям припливоутворюючих сил, що діють на земну чи водну поверхню, буде різною на повернутій і протилежній до Місяця сторонах Землі (рис. 18.4). Найбільшою ця сила буде на стороні, що знаходиться найближ че до Місяця, в точці 3 (зеніт). Тут притягуюча сила Місяця за ве личиною переважає відцентрову силу, внаслідок чого в цій точці утворюється сегмент припливу. На протилежній, віддаленій від Місяця стороні, а особливо у точці Н (надир), уже відцентрова сила переважає місячне притягання, що знову ж призводить до виник нення другого припливного горба (хвилі). Внаслідок добового обертання Землі пришшвні виступи (при пливні хвилі) переміщуються по поверхні океанів і в кожний новий момент виникають у нових місцях. За період місячної доби 24 год 52 хв припливні хвилі обходять навколо всієї Землі і в кожному її місці викликають, як правило, два припливи і два відпливи.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Припливоутворюючі сили і їх геофізична роль» з дисципліни «Геофізична екологія»
