ДИПЛОМНІ КУРСОВІ РЕФЕРАТИ


ИЦ OSVITA-PLAZA

Реферати статті публікації

Пошук по сайту

 

Пошук по сайту

Головна » Реферати та статті » Екологія » Геофізична екологія

Причини і класифікація землетрусів
Землетруси як природні явища обумовлюються рядом причин. Основною з них є розрядка напружень, що періодично накопичу­ ються в земній корі і верхній мантії, тобто вивільнення енергії. Це супроводжується різким посиленням тиску на гірські породи, а відтак їх стисненням та подальшим розширенням. Деформації стиснення і розширення викликають коливні рухи частинок у виг­ ляді сейсмічних хвиль, що поширюються у всіх напрямках. Крім того, землетруси виникають при вулканічній діяльності, потуж­ них наземних чи підземних обвалах. Тому за причинами утворення всі землетруси поділяються на денудаційні, вулканічні та тек­ тонічні. Денудаційні (обвальні або обвально-карстові) землетруси за своєю природою є екзогенними явищами. Вони найменш поширені й становлять лише біля 1 % всіх відомих землетрусів. Виникають в районах активного гіпергенезу та утворення карсту. Обрушення перекриття підземних пустот і карстових печер, підземні обвали віддаються на земній поверхні сейсмічними поштовхами. Енергія таких землетрусів, зазвичай, відносно невелика. Вулканічніземлетруси обумовлюються рухом магми і газів у ви­ відному каналі вулкана. Вони передують чи супроводжують вивер­ ження вулканів. Підземні поштовхи викликаються, зазвичай, про­ ривом застиглої магми у вивідному каналі. Енергія таких земле­ трусів буває доволі значною, проте зона їх поширення найчастіше обмежується прилеглою до вулкану територією.

Тектонічні землетруси є найбільш руйнівними і найпоширені­ шими на суші та океанічному дні. На їх долю припадає 95 % всіх землетрусів. Вони різняться цілим рядом характеристик, проте при­ рода їх виникнення однакова - всі вони є наслідком рухів блоків та брил в земній корі та верхній мантії, найчастіше - вздовж розломів. Тектонічні землетруси відбуваються не в результаті одноразового акту, здійснюваного в земних надрах, а є наслідком тривалого і безперервного процесу руху речовин цих надр і накопичення на­ пружень. Розрядка цих напружень зумовлює сейсмічні коливання у вигляді хвиль, які, досягнувши земної поверхні, спричиняють руй­ нування. Зона в земній корі або верхній мантії, де виникає землетрус, на­ зивається осередком землетрусу. Місце (фокус) у глибинах надр, де відбувся розрив гірських порід і миттєвий перехід тектонічної енергії у механічну енергію пружних хвиль, називається гіпоцент­ ром. Він є серцевиною осередку землетрусу. Проекція гіпоцентру на земну поверхню називається епіцентром (рис. 13.1). Зона в епі­ центрі характеризується найвідчутнішим проявом землетрусу та найбільшими руйнуваннями. Лінії, що єднають точки прояву однакової сили землетрусу, нази­ вають ізосейстами. Площа, яка зазнає коливань під час землетрусу, називаєть­ ся зоною землетрусу, а межі площі, де землетрус досягає найбільших коливань, плейстосейстовою (від грец. рІеі.чЮп Рис. 13.1. Осередок та ізосейсти зем­ - найбільш) зоною. летрусу: 1 - осередок (гіпоцентр); Поряд із генетичною класи2 - епіцентр; 3 - плейстосейстова зона; фікацією землетрусів існує 4 - ізосейсти; 5-8 - зони бальності поділ їх за глибиною заляган­ ня осередку. За цією ознакою землетруси поділяють на поверхневі (з заляганням осередку до 10 км), нормальні (10...75 км), проміжні (75...300 км), глибокофокусні (300...700 км). Значна частина осе­ редків землетрусів залягає га глибині 20...30 км. Найбільші руйну­ вання на земній поверхні викликають проміжні землетруси, хоча в останній період значних руйнувань завдають землетруси і з мен­ шою глибиною залягання осередків (див. гл. 26). Глибокофокусні землетруси характеризуються великою енергією, однак поширюєть­ ся вона на більшу площу, а тому викликає менші руйнування.

Тривають землетруси від декількох секунд до декількох годин, хоча поодинокі поштовхи можуть відбуватись впродовж декількох місяців. Як правило, за першими сильними поштовхами (найсильніший з них називається форшоком) спостерігається ряд повторних, згасаючих поштовхів - афтершоків. Вони свідчать про те, що голов­ ний землетрус не зняв усіх напружень, які нагромадились в зоні осередку, і процес вивільнення енергії ще деякий час триватиме. Підземні поштовхи бувають не лише на суші, але й на морі. В такому разі йдеться про моретрус. Потужні моретруси характе­ ризуються швидкими відносними зміщеннями великих ділянок дна моря, наслідком чого є утворення великих морських хвиль цунамі (від япон. tsy - гавань і паті - велика хвиля). Швидкість поширення цунамі - від 50 до 1000 км/год, висота в зоні виникнення від 0,1 до 5 м, а на узбережжях - від 10 до 50 м і більше. Особливо великої висоти хвилі бувають на узбережних мілководдях та у відкритих затоках (тунельний ефект). Досягаючи узбережжя, цунамі викли­ кають руйнування, іноді катастрофічні (наприклад, Курильське у 1952 p., Чилійське 1960 p., Аляскинське у 1964 p.). Внаслідок землетрусу та цунамі 26 грудня 2004 р. у Південній Азії (Індонезія, Малайзія, Таїланд, Шрі-Ланка) загинуло понад 150 тис. людей, у прибережних зонах цих країн було зруйновано доро­ ги, водопроводи, житло, автотранспорт. Біля 2 млн осіб потребу­ вали допомоги продуктами харчування.

Ви переглядаєте статтю (реферат): «Причини і класифікація землетрусів» з дисципліни «Геофізична екологія»

Заказать диплом курсовую реферат
Реферати та публікації на інші теми: ISDN в Україні
Формування власного капіталу банку
АУДИТ ОКРЕМИХ СПЕЦИФІЧНИХ ЦИКЛІВ ТА РАХУНКІВ
ШВИДКІСТЬ ОБІГУ ГРОШЕЙ
Доходи, витрати і прибуток банку


Категорія: Геофізична екологія | Додав: koljan (20.04.2013)
Переглядів: 1194 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Онлайн замовлення

Заказать диплом курсовую реферат

Інші проекти




Діяльність здійснюється на основі свідоцтва про держреєстрацію ФОП