Геофізична роль вулканізму надзвичайно велика. У всі геологічні епохи він відігравав основну роль у формуванні материкової і океа нічної земної кори, утворенні корисних копалин, гідросфери й ат мосфери, виникненні життя на Землі. Щоб зрозуміти цю роль вул канізму, необхідно мати уявлення про масу вулканічних продуктів, винесених вулканами із мантії протягом усієї геологічної історії Землі. Силікатні продукти вулканічної діяльності були і залишаються основним матеріалом, з якого поступово формувалась і продовжує формуватись земна кора. Точно оцінити кількість цієї розжареної речовини, викинутої вулканами за всю геологічну історію Землі, надзвичайно складно в силу ряду причин. По-перше, про виверження багатьох вулканів навіть останніх століть, особливо в необжитих районах, даних немає. Недоречно вести мову про оцінку кількості вулканічних матеріалів, скажімо, епохи первісної людини. По-друге, переважаюча частина (70,8 поверхні Землі вкрита водами Світового океану і практично недо ступна для безпосереднього спостереження. По-третє, вулканічний попіл розноситься вітрами на великі відстані, відкладається різним, іноді дуже тонким шаром, а тому важко піддається облікові й підра хунку. З врахуванням цих і ряду інших причин оцінка кількості ви кинутого вулканічного матеріалу проводиться за наявними даними про виверження вулканів за останні 100...200 років. І хоча такі дані занижені, вони дають уяву про кількість пірокластичного матеріа лу, викинутого на Землю за всю її геологічну історію. У наш час в результаті активної вулканічної діяльності щорічно утворюється 3...6Т09т речовини, переважно у вигляді андезитових пірокластичних продуктів (Мархинин, 1985). Якщо врахувати цю кількість та припустити, що в минулому вулканічна діяльність була не нижчою сучасної, то виходить, що за час існування земної кори (4,5-Ю9років) вулканами викинуто із глибин 13,5...27,0-101 т речо 8 вини. Маса континентальної і субконтинентальної земної кори оці нюється в 2210|8т (Ронов, Ярошевський, 1976). Це дає підстави твердити, що маса земної кори континентів складається або безпо
середньо з вулканічних порід, або з продуктів їх глибинної пере робки і метаморфізму. Хоча досліджувати ефузивний магматизм на дні океанів доволі складно, проте вченими-вулканологами встановлено, що океаніч на кора в основному складається із базальтів, котрі повсюдно ви явлено в Атлантичному, Індійському і Тихому океанах. Геологічні дослідження дна океанів показують, що тут процеси вулканізму інтенсивніші, ніж на материках. Тому вважається, що океанічна кора представляє собою продукт вулканізму. Первинна атмосфера, як і гідросфера Землі - продукти вулка нізму, наслідки дегазації Землі. Вулкани впливають на зміни клімату на Землі. Крім того, вулкани виступають як постачальники на зем ну поверхню Карбону у вигляді С02 та інших вулканічних газів, які, в свою чергу, є вихідним матеріалом для синтезу органічних сполук та зародження живих форм. А тому стверджується, що вул кани відіграли основну роль у виникненні життя на Землі (Чечкин, 1990). Вулканізм не лише створює земну кору (магматичні гірські по роди), але і визначає її склад, формує рельєф. Вулкани утворюють значні нерівності рельєфу у вигляді конусів великих розмірів. Пото ки лави, перегороджуючи ріки, створюють своєрідні водосховища. В кратерах згаслих вулканів утворюються озера. Тепло діючих вул канів викликає танення вічних снігів, льодовиків, чим сприяє утво ренню селевих потоків. Вулканізм часто викликає землетруси, впли ває на електричні та магнітні властивості гірських порід.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Геофізична роль вулканізму» з дисципліни «Геофізична екологія»