Під гсопатогенезом розуміють виникнення стійких патологічних змін у живих організмах, обумовлених геологічними, геофізичними, геохімічними та іншими природними умовами. Таке визначення геопатогенезу вказує на матеріальність джерел його походження, а та кож на зв’язок його з геолого-тектонічними, геофізичними особли востями тих областей чи ділянок земної поверхні, в межах яких це явище може спостерігатися. Геопатогенез є окремим видом патоге незу. Порівняння величин аномалій геофізичних полів різної природи з адаптивними можливостями живих організмів, в т. ч. й організму
людини, показує, що у цілому ряді випадків самі геофізичні неодно рідності можуть розглядатися як енергетичний патогенний фактор. Геопатогенез як гіпотеза входить у коло питань, що стосуються енергетичної взаємодії Всесвіту і біосфери. З цієї точки зору геопа тогенез являє собою можливий негативний вплив літосфери нашої планети на живу речовину. Проблема геопатогенезу потребує дослі дження проблеми енергообміну між об’єктами живої та неживої природи. Існують різні гіпотези стосовно природи поля геопатогенних зон. І як би не розгорталися в майбутньому події навколо явища геопа тогенезу, для вирішення цієї проблеми слід розглядати можливість існування співвідношення між просторовим розподілом енергетич ного поля Землі і подальшими патологічними змінами фізіологіч них систем живих організмів. Таким шляхом, очевидно, можна за безпечити вивчення впливу фізичних полів космічного і земного походження на різні екосистеми, енергетичних взаємодій об’єктів неживої та живої природи, живих організмів між собою. До кола геофізекологічних питань слід віднести і дослідження еніології{від ЕНЮ - абревіатури виразу “енергоінформаційний обмін”) - галузі знань, що виникла недавно і вивчає енергоін формаційний обмін між об’єктами живої та неживої природи, між людиною і Космосом, між людським та вищим розумом. Своїм походженням ідея вивчення енергоінформаційного обміну між об’єктами живої та неживої природи багато в чому зобов’язана спостереженням за аномальними явищами, до числа яких відно сяться геопатогенні зони. В наш час по суті уже сформувалися і чітко простежуються три типи патогенезу та відповідні напрямки його дослідження - мате ріалістичний, містичний та енергоінформаційний (рис. 2.1). Матеріалістичний принцип вивчення проблем патогенезу перед бачає застосування методологічних прийомів, що базуються ви ключно на фізичних, геологічних, біологічних та інших знаннях. Та кий підхід передбачає визнання принципу матеріальності Всесвіту, існування стійких причинно-наслідкових зв’язків, усвідомлення за кономірностей існування світу. Вчені-матеріалісти, які досліджують проблеми патогенезу, застосовують досить широкий спекгр природ ничих наук, в межах яких розглядають всі види взаємодії живої і не живої природи, в т. ч. природні та техногенні впливи, здатні ви кликати негативні екологічні наслідки (Богословский, 1999). Численні прихильники містичного напрямку для пояснення при чин патогенезу намагаються використовувати прийоми окультних
Рис. 2.1. Сучасні напрямки і методологія досліджень проблем патогенезу
наук(тц лат. оссиНш - таємний, прихований; загальна назва містич них учень, які вважають, що в світі існують таємничі надприродні сили, незбагненні для людського розуму, але доступні для пізнан ня вибраними, посвяченими, що володіють необхідними для цьо го знаннями та ритуалами), які довільно трактують тексти східної філософії, описи різних містерій (від грец. шузіегіоп - таємниця, таїнство), окремі положення метафізики. В основу цього напрямку покладено ідею про нібито даровану зверху вибраним особам здат ність знаходити і бачити те, що недоступне “простим смертним”. Зрозуміло, що такий підхід кардинально відрізняється від матеріа лістичних принципів. Проте найбільш складним і найменш визначеним є енергоінформаційний напрямок, який не слід розглядати як просту інтерполя цію між двома розглянутими вище принциповими підходами. Врам ках цього напрямку допускається можливість існування полів, при
рода яких до цього часу не з’ясована. Ці поля умовно визнаються матеріальними, однак все, що стосується їх матеріальності, поки що залишається невідомим. По суті існування поля цього виду про сто постулюється (чи декларується). На думку прихильників цієї ідеї, припущення на феноменологічному рівні існування інформа ційного поля, як прояву матеріального світу, дозволить пояснити багато явищ, поки що недоступних матеріалістичному розумін ню, а тому і класифікованих як аномальні. Методологічна база цього третього напрямку розширена за рахунок включення, крім інформатики, ще й метафізики і навіть окультизму, проте тільки у тій його частині, яка стосується уявного позарецепторного спіл кування об’єктів живої природи між собою і з оточуючими абіо тичними факторами. Адепти містичного і енергоінформаційного напрямку вважа ють, що практично єдиним способом виявлення геопатогенних зон є використання біолокації- екстрасенсорного методу пошу ку аномалій з допомогою спеціальних пристроїв (рамок, маят ників, прутиків лози). “Матеріалісти” також, визнаючи незапереч ний ефект біолокації, допускають існування цілком матеріалістич ного її обґрунтування. Розходження у позиціях прибічників всіх трьох напрямків полягає лише в поясненні причини цього явища. Наслідком рукотворних змін природного середовища, створен ня штучних електромагнітних, іонізуючих та інших полів є по гіршення умов існування живих організмів, в т. ч. і людини. Пато генні зміни в живих істотах, обумовлені змінами геофізичних пара метрів їх існування у результаті антропогенної діяльності, належать до категорії техногенного і природно-техногенного патогенезу. Унаслідок теоретичних і експериментальних досліджень, прове дених в останні роки, було показано, що крім відомих геофізичних полів (гравітаційного, магнітного, електричного тощо), у природі існує ще одне дальнодіюче поле - торсійне (від лат. Шгао - обертан ня), яке інтерпретується як макроскопічне спінове поле. Початком досліджень цього поля була концепція, яка описувала фізичний ва куум як середовище з віртуальних пар частинок і античастинок. Нині відомо, що спінові середовища дають змогу передавати сиг нали без послаблення їх при взаємодії з речовиною, тобто торсійні поля не екрануються природними засобами. Всі тіла живої і нежи вої природи в різній мірі володіють власними торсійними полями. Наявність власних торсійних полів природних об’єктів у свій час
була виявлена в експериментах проф. М. П. Мишкіна, який пов’я зував їх з електромагнетизмом. Нині вже відомо багато властиво стей торсійних полів. З огляду на цей факт резонно допустити, що у недалекому майбутньому вченим вдасться розкрити феномен інформаційно го поля, можливо матеріальну сутність енергоінформаційного обміну у Всесвіті та інші, поки що не доведені класичною фізи кою чи іншими природними науками загадкові, аномальні яви ща і ефекти, а також сутність впливу аномалій на живі організми. Ці перспективи підтверджують важливість нової комплексної прикладної, а можливо і фундаментальної науки, геофізичної еко логії.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Геоаномальні зони і патогенез» з дисципліни «Геофізична екологія»
