Значний вплив на природне середовище мають водні меліорації – зрошення й осушення. Головними факторами цього впливу є подача води на раніше практично безводні або маловодні території при зрошенні та відведення надлишків води при осушенні. Зрошення впливає на ґрунти, мікроклімат, рослинність, а отже, на весь природний комплекс зрошуваних територій. Насамперед подані на зрошення води вирівнюють температуру ґрунту – в теплу погоду вона знижується, а в холодну, навпаки, підвищується. При випаровуванні води поглинається тепло, внаслідок чого охолоджується вода і ґрунт. Зрошення, як правило, негативно впливає на структуру ґрунту, тому що при поливі грудочки ґрунту розпадаються, на поверхні може утворюватися кірка, яка погіршує аерацію і сприяє швидкому висиханню активного шару ґрунту внаслідок випаровування води. При зрошенні завжди втрачається вода з елементів зрошувальної системи на фільтрацію. За відсутності або недостатньо ефективної роботи дренажно-колекторної мережі може піднятися рівень ґрунтових вод, і як наслідок – заболочення та засолення ґрунтів. Значний вплив має зрошення на метеоелементи у приземному шарі атмосфери – внаслідок зрошення різко змінюються співвідношення окремих складових теплового балансу. А це призводить до зміни мікроклімату зрошуваних масивів: значно збільшується вологість ґрунту і випаровування з його поверхні та з рослин, підвищується вологість повітря, знижується температура повітря і ґрунту. На зрошуваних землях докорінно змінюються рослинний покрив і тваринний світ. Замість дикорослої рідкої рослинності засіваються сільськогосподарські культури зі значною густотою посівів і посадок; майже повністю змінюється і фауна. Осушення теж значно впливає на компоненти природного середовища – мікроклімат, ґрунти, рослинність і природний комплекс в цілому. При осушенні перш за все змінюється тепловий баланс територій: зменшуються втрати тепла на випаровування і збільшуються на нагрівання ґрунту і повітря. Внаслідок цього підвищується температура ґрунту та приземного шару повітря, зменшується вологість ґрунту. В районах осушення дещо зменшується відносна вологість повітря та збільшується добова амплітуда температури (інтенсивніше нагрівання вдень і охолодження вночі). Під впливом осушення поліпшується аерація ґрунту, знижуються рівні ґрунтових вод, ґрунти оструктурюються, створюються сприятливі умови для росту та розвитку рослин. При осушенні поліпшується мікрорельєф території і увесь природний комплекс. Проте поряд із позитивними осушення може мати і негативні наслідки. Так, при зниженні рівнів ґрунтових вод у посушливі періоди збільшується вітрова ерозія ґрунту та підґрунтового шару, особливо торфовищ і пісків. Крім цього, осушення може зумовити загибель і зникнення багатьох корисних вологолюбних рослин, а зміна водного балансу інколи призводить до значного обміління річок і озер, позначається на тваринному світі тощо. Осушення значно впливає на прилеглі території. За даними Білоруського науково-дослідного інституту меліорації і водного господарства вплив великої осушувальної системи на прилеглу територію поширюється на площу, яка дорівнює 65 % площ осушення. Причому на 25 % цієї площі вплив осушення позитивний, на 50...55 – дуже малий, а на 20 % – негативний. Вплив осушуваної системи проявляється в основному в зв'язку зі зниженням рівнів ґрунтових вод. На довкілля впливає також і територіальний перерозподіл стоку, зокрема каналами, водоводами та гідротехнічними спорудами різного призначення. Значні зміни природних умов відбуваються переважно на вузьких смугах уздовж каналів, водоводів і колекторів. Вплив цих заходів буває як прямим, так і посереднім. Прямий проявляється в тому, що вздовж трас перекидання вод (особливо каналами) змінюються рельєф, рослинний і тваринний світ, водний режим ґрунтів і підстилаючих порід, мікроклімат й інші компоненти природи. Посередній проявляється через вплив на навколишнє середовище різних галузей промисловості, сільського та комунального господарств, які розвиваються на базі водних ресурсів. Крім гребель, інші гідротехнічні споруди, які зводяться для обвалування земель, укріплення берегів, днопоглиблення, для затримання наносів (загати), зменшення висоти хвиль (хвилеломи) тощо, за короткий час змінюють режим річок більшою мірою, ніж природні руслові процеси за тисячі років. Через фільтрацію води із каналів часто підвищуються рівні води на прилеглій місцевості, що зумовлює підтоплення та заболочування земель або інші зміни в ґрунтовому покриві. Так, при підвищенні рівнів ґрунтових вод до 2 м від поверхні можливе оглеєння ґрунтів у нижніх горизонтах, а при підвищенні до 1 м – олуговування. Якщо мінералізація фунтових вод підвищена, то можливе засолення ґрунтів. Зміни в рослинному покриві проявляються в тому, що в зонах постійного і тимчасового підтоплення ріст одних видів рослин пригнічується або вони гинуть (дерева, кущі), інших, навпаки, поліпшується (вологолюбні трави, кущі). У зв'язку з цим змінюється і тваринний світ – одні тварини гинуть, інші витісняються, а для деяких при створенні прісноводних водотоків і водойм поліпшуються умови проживання (з'являються водопої, покращується кормова база). У результаті взаємодії цих факторів відбуваються певні зміни екосистем і природно-територіальних комплексів чи ландшафтів. За підрахунками вчених, збитки від затоплення земель водосховищами Дніпровського каскаду щорічно майже в 700 разів перевищують прибуток від усіх шести ГЕС каскаду. При цьому негативним є те, що було затоплено продуктивні заплавні біоценози і вода Дніпра значною мірою втратила здатність до самоочищення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Вплив водогосподарських заходів на довкілля» з дисципліни «Раціональне використання та охорона водних ресурсів»
