Найважливішим завданням сільськогосподарського водокористування для забезпечення високих урожаїв сільськогосподарських культур є підтримання вологості ґрунтів у певних межах упродовж усього вегетаційного періоду. Регулювання вологості ґрунтів здійснюють впровадженням меліоративних заходів. Меліорація дає змогу використовувати малопродуктивні землі, які раніше не використовувалися, й перетворювати їх на високопродуктивні угіддя. В країнах СНД зрошують близько 15 % сільськогосподарських угідь, з яких збирають до 50 % продукції. Зрошування земель здійснюють лише тоді, коли це доцільно та обмежують за достатнього природного зволоження ґрунту за рахунок опадів. Виділяють регулярно зрошувані площі з постійною зрошувальною мережею та площі нерегулярного рухомого зрошення. Рухоме зрошення здійснюють спеціальними машинами на тих землях і в ті терміни, коли це, враховуючи агротехнічні умови, найдоцільніше. При цьому ефективніше використовується вода для поливання. Зрошування характеризується найбільшим безповоротним водоспоживанням, величина якого досягає 75 % загальної кількості води, яку забирають на зрошування із різних джерел. Земельні поля зрошування (ЗПЗ) повинні мати добру фільтраційну здатність ґрунтів (піски, супіски, легкі суглинки, чорноземи), слабко виражений рельєф місцевості з нахилом до 0,02-0,003, рівень ґрунтових вод на глибині понад 1,5 м від поверхні землі, невелику кількість опадів і тривалий вегетаційний період розвитку рослин. Структурна схема ЗПЗ залежить від таких факторів: • природних умов – клімату, рельєфу, гідрогеології, тину ґрунтів, водного балансу тощо; • господарської діяльності; • характеристики стічних вод; • комплексного використання водних ресурсів. ЗПЗ розміщують у місцях, віддалених більше ніж на 2 км від берегів водойм рибогосподарського призначення. Способи поливання земель є різні – поверхневий (самотечійний), дощування, підґрунтове зрошування. За поверхневого зрошування вода самопливно розподіляється на поверхні ґрунту. Однак цей спосіб характеризується низкою недоліків: нерівномірністю зволоження поверхні (за довжиною), можливістю розмивання ґрунтів; великими інфільтрацією та випаровуванням вологи, засоленням ґрунтів та підйомом рівня ґрунтових вод. Досконалішим способом є дощування, за якого на площі створюється рівномірний штучний дощ. При цьому рівномірно зволожується ґрунт, істотно зменшуються норми поливання (відповідно непродуктивна витрата води), з'являється можливість дозованого поливання. Дощування здатне підвищувати температуру повітря під час заморозків, оберігаючи від них посіви. Під час дощування в ґрунт одночасно можна вносити добрива. З метою раціонального використання водних ресурсів під час зрошування доцільно дотримуватися графіків поливання. Підґрунтове зрошування здійснюють подаванням води у прокладені в ґрунті на глибині 0,4-0,5 м труби або спеціальні ходи-кротовини. При цьому вода безпосередньо надходить до кореневої системи рослин без втрат. Ця система зрошення є ефективною, але дорогою. Крім дощування й підґрунтового зрошування застосовують також краплинне зрошування. Останнє здійснюють подаванням води до рослин трубами малого діаметра (0,5-2 см). Вода крізь спеціальні фільтри пластмасовими трубами з наконечниками-крапельницями розподіляється на зрошуваній ділянці безпосередньо у зоні кореневої системи рослин. Спеціальним пристроєм подавання води регулюється так, щоб звести до мінімуму втрати води на випаровування, тобто зменшити загальні витрати води. Зазвичай спосіб краплинного зрошування використовують для поливання садів і виноградників. Ефективність дії добрив і хімічних засобів захисту рослин підвищується під час розподілу їх з поливною водою. Високий рівень техніки зрошувальних систем дає змогу ефективно використовувати ресурсо- та енергозберігаючі технології розподілу добрив і хімічних засобів захисту рослин. Зрошування із застосуванням добрив забезпечує рослини поживними речовинами в ті фази розвитку, коли вони найчутливіші до їх нестачі. Комплекс розчинених елементів живлення, які подають для підживлення, стимулює транспірацію та інші фізіологічні процеси в рослинах, завдяки чому ефективно використовується вода, яку подають під час зрошування.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Землеробські поля зрошення» з дисципліни «Раціональне використання та охорона водних ресурсів»
