У 1965 р. їхня загальна площа в Україні становила 650 тис. га, а до 1990-го вона збільшилась до 2,6 млн га. Того року зрошувалося 6,3 % сільськогосподарських угідь, у тому числі в зоні Степу – 11,3; Лісостепу – 3,0 і Поліссі – 0,2 %. Таким чином, у степовій зоні зрошувані землі займають 2,1 млн га. Тут знаходиться понад 84 % іригаційного фонду. Найбільше з цих земель у Херсонській області (435,4 тис. га) та Автономній Республіці Крим (361,6 тис. га), де зрошується відповідно 25,3 і 30,3 % ріллі. В Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Донецькій областях зрошувані землі займають 11,2-12,5 % ріллі (190-250 тис. га). У Запорізькій області поливається 268,8 тис. га, або 14 % ріллі. У Луганській і Кіровоградській областях питома вага поливних земель становить 6,9 і 2,9 % (97,8 і 50,9 тис. га), що пов’язане з обмеженістю водних ресурсів. У лісостепу зрошується 421,4 тис. га, або 16,7 % поливних земель України. Найбільше зрошуваних земель у цій зоні припадає на промислово розвинуті й густонаселені області: Харківську – 115,8 тис. га (4,4 % сільгоспугідь і 6,1 % ріллі) і Київську − 115,4 тис. га (відповідно 5,8 і 8,8 %).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Динаміка зрошуваних земель» з дисципліни «Раціональне використання та охорона водних ресурсів»
