Усі води (водні об'єкти) на території України, як зазначено у Водному кодексі України, є водним фондом країни. До цього фонду належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки і канали), інші водні об'єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море. Відповідно до ст. 5 Водного кодексу України, водні об'єкти поділяють на водні об'єкти загальнодержавного і місцевого значення. До водних об'єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води і територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали, а також притоки всіх порядків), які розташовуються і використовуються на території більш як однієї області; 4) водні об'єкти у межах природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. До водних об'єктів місцевого значення належать: 1) поверхневі води, що розташовуються і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до об'єктів загальнодержавного значення; 2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання. Води річок, озер, каналів, водосховищ, морів і океанів, води підземні, ґрунтові, льодовиків, водяна пара атмосфери, які придатні для використання в народному господарстві, є водними ресурсами. Оскільки об'єм підземної води, що використовується, і води, що є в озерах, відносно незначний, то до водних ресурсів великих територій і держав включають лише величину стоку річок за рік. Для окремих регіонів та економічних районів водні ресурси оцінюють з урахуванням запасів підземних вод і вод, акумульованих в озерах. Варто зробити деякі застереження щодо запасів підземних вод. У гідрогеології розрізняють терміни «запаси» і «ресурси». Під терміном ресурси розуміють ту кількість підземних вод і підземного стоку, яка забезпечується живленням у процесі колообігу води, що відбувається на земній кулі (природні ресурси підземних вод), а термін запаси застосовують для характеристики загального об'єму підземних вод у земній корі в межах району, що розглядається. Експлуатаційними ресурсами підземних вод називають витрату підземних вод, яка може забезпечити водоспоживання протягом необмежено тривалого часу при дотриманні норм стосовно якості води. Внаслідок того, що при відкачуванні знижується рівень підземних вод, посилюється фільтрація води з інших водоносних горизонтів, зменшується випаровування з поверхні ґрунтових вод та ін., експлуатаційні ресурси підземних вод перевищують природні ресурси. Крім понять водний фонд і водні ресурси, слід чітко усвідомити наступні поняття, які вживатимуться далі. Басейн річки (озера) – частина суші, з якої відбувається природний стік води в річку (річкову систему). Басейн річки (озера) складається з поверхневого та підземного водозборів. Ототожнення розмірів басейну річки і поверхневого водозбору може мати певні похибки для малих річок і для більших річок з певними геологічними умовами, які забезпечують міжбасейновий водообмін. Внутрішні морські води – морські води, звернені в бік берегів від вихідних ліній, прийнятих для відліку ширини територіального моря. Води територіальні – частка морської акваторії, яка перебуває під юрисдикцією прибережної держави. Територіальне море – прибережні морські води завширшки 12 морських миль, які відраховують відповідно до норм міжнародного права і законодавства України. Води транскордонні – водні об'єкти, які утворюють або перетинають кордони двох чи більше країн. Водойма – безстічний або зі сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт (озеро, водосховище, ставок, копань). Водокористування – термін має три формулювання, значення яких залежить від контексту: 1. Використання води без вилучення її з річки чи водойми. До водокористувачів належать гідроенергетика, водний транспорт, рибне господарство, рекреації тощо. Водокористування не можна розглядати у відриві від водоспоживання. 2. Використання водних об'єктів для задоволення будь-яких потреб населення та економіки. 3. Сукупність усіх форм і видів використання водних ресурсів у загальній системі природокористування. Землі водного фонду – землі, охоплені морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок і навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; берегові смуги водних шляхів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Поняття про водні ресурси» з дисципліни «Раціональне використання та охорона водних ресурсів»
