Створення діючих макроаналогів біосфери — здобуток останніх років. У 1984 р. фірма "Спейс біосферес венчез" розпочала створення на ділянці, площею 1 га, екологічної системи з замкнутим циклом та регенерацією відходів — проект "Біосфера-2". Його автори іменують "Біосферою-1" власне біосферу Землі, а тому цей проект відкриває, по суті, принципово нову сторінку в царині екологічної культури: конструювання не лише штучних, а й природних екосистем вищого ієрархічного рівня. Маргарет Огастін, директор названої фірми і співавтор проекту "Біосфера-2", зазначає: "Цей проект пропонує нам нову модель того світу, в якому ми живемо сьогодні і де людина, ймовірно, завтра стане дбайливим господарем, котрий вивчає процес еволюції живої природи, бере участь у цьому процесі і мріє про космічні біосфери майбутнього".
Таким чином, формується принципово новий напрямок людської діяльності, пов'язаний з конструюванням біосфер.
Автори проекту у своїх пошуках повністю спираються на теорію біосфери В. І. Вернадського й обґрунтовують можливість, принаймні теоретичну, існування 49 типів різних біосфер, виходячи з наступних критеріїв класифікації Дж. Аллен, М. Нельсон, 1991, с 106): 1) п'ять існуючих у біосфері царств життя: монери, найпростіші, гриби, рослини, тварини; 2) чотири становища у космічному просторі: на планеті, на природному супутнику планети, на астероїді чи в умовах невагомості на космічній станції; 3) три стадії розвитку: дртехнічна, стадія місцевої техніки, стадія космічної техніки; 4) два рівні: рівень нездатності до самовідтворення, рівень самовідтворення.
Зрозуміло, що з можливих біосфер, поки що маємо справу лише з двома — першою (земною) та другою (сконструйованою). Але теоретично можливі й інші варіанти, до реалізації яких людство тією чи іншою мірою наближається (космічні станції, штучні супутники інших планет, планована експедиція на Марс тощо). Саме тут людина сповна реалізовує свої регулятивні можливості щодо функціонування систем, саме тут вона є, фактично, механізмом та підставою їх самоорганізації. У будь-якому випадку зрозуміло, що доля земної біосфери нині залежить насамперед від людини, і їй вирішувати, якою буде ця доля.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Створення діючих макроаналогів біосфери» з дисципліни «Екологічна культура»
