Концептуальні основи аналізу продуційного процесу в екосистемі заклав Р. Шелфорд (1913), обґрунтувавши концепцію трофічних рівнів. На цій основі в екології досліджуються як енергетичні потоки, так і процеси продукування біомаси, оскільки енергія по трофічній сітці передається з продукцією. Історію цього питання подано в розд. 3.1. До неї слід лише додати, що вперше балансову модель продуційного процесу запропонував у 1932 р. П. Бойсен-Йєнсен72, а в подальшому балансовий підхід аналізу продуктивності розвинули Р. Уіттекер, Н. І. Базилевич, А. А. Тітлянова, і він фактично став основою розроблення Джеєм Форрестером популярного в екології методу імітаційного моделювання екосистем. Важливим етапом дослідження продуктивності екоси-стем було отримання оцінок біомаси та її складових (надзем-ної, підземної, первинної, вторинної тощо). Хоч таку оцінку для біомаси Землі теоретично вирахував Ю. Лібіх ще в кінці XIX ст., даних щодо продуктивності та біомаси зональних екосистем планети фактично не було аж до розгортання робіт за Міжнародною біологічною програмою. Одержані дані в середині – кінці 70-х років обробили та систематизували Р. Уіттекер і Г. Лайкенс у США та Л. Є. Родін, Н. І. Базиле-вич, А. А. Тітлянова – в Росії. При цьому оцінка біомаси Землі, зроблена Ю. Лібіхом, виявилася дуже близькою до сучасної, визначеної Р. Уїттекером за експериментальними да-ними. Фотосинтез як основна ланка продуційного проце-су в геосистемі тривалий час досліджувався в межах фізіології рослин. О. І. Будаговський, А. О. Нечипоро-вич та Ю. К. Росе були першими, хто вказав у 1964 р. на фізико-географічну (геосистемну) складову цього процесу. З того часу в дослідженні еколого-географічних факторів фо-тосинтезу досягнуто значних успіхів, хоч ще багато аспек-тів цього питання не з’ясовано. Екологічні та географічні аспекти продукування гу-мусу розглядали ще в 30-х роках ХХ ст. І. В. Тюрін та В. Р. Вільямс. У повоєнні роки ці аспекти розвинули ро-сійські ґрунтознавці (Л. М. Александрова, М. М. Кононо-ва та ін.) і особливо французька школа Ф. Дюшофура. З ландшафтно-екологічного погляду важливим є напрям сучасного ґрунтознавства, пов’язаний з оцінкою швидкості гумусоутворення та моделюванням цього процесу. Інтенсив-не розроблення цих питань почалося з середини 70-х ро-ків ХХ ст. З того часу одержано дані щодо швидкості про-цесу формування гумусу в різних типах ґрунтів, запропоно-вано ряд моделей гумусоутворення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Продуційні процеси» з дисципліни «Ландшафтна екологія»
