Українські Карпати є фізико-географічною провінці-єю величезної Карпатської гірської країни. Це середньовисо-тні гори, їх витягнуті з північного заходу на південний схід паралельні гірські хребти мають асиметричну будову. Вони утворені глинистими сланцями, алевритами, вапняками, пісковиками крейдового та палеогенового періодів. Сланці легко піддаються руйнуванню, тому гірські хребти здебільшого мають пологі схили, зручні перевали. На найви-щих гірських масивах (Чорногора, Полонинський хребет, Рахівські гори, Чивчини) трапляються давньольодовикові форми. В Українських Карпатах немає льодовиків і постійної снігової лінії. Однак на окремих невеликих ділянках найви-щих вершин сніг лежить до середини літа. На кліматичні умови Українських Карпат впливають висота та орієнтація схилів гірських хребтів, зміни темпера-тури і кількості опадів з висотою. В Українських Карпатах спостерігається вертикальна поясність природних компонентів і ландшафтів. До 400-700 м розвинутий передгірний пояс з дубово-грабовими і дубовими лісами. Низькогірний пояс піднімається від 700 до 1200 м. Там ростуть високостовбурні букові, мішані буково-смерекові, ялиново-смерекові ліси. Середньогірний пояс до-сягає 1200-1500 м, у якому переважають ялинові і ялиново-ялицеві ліси. Вище, у субальпійському поясі (1500-1800 м), ростуть чагарники з гірської сосни, чорної вільхи, ялівцю, схили вкриті гірськимил уками. Гірські хребти Українських Карпат витягнуті з північного заходу на південний схід, що збігається з простяганням тектонічних структур і відповідних їм орографічних елементів. У межах провінції Українських Карпат виділяються сім фізико-географічних областей: Передкарпатська висо-чинна, Зовнішньокарпатська, Вододільно-Верховинська, По-лонинсько-Чорногорська, Рахівсько-Чивчинська, Вулканічно-Карпатська, Закарпатська низовинна лісолучна. Передкарпатська височинна область знаходиться в межах Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької облас-тей. Простягається вздовж Зовнішніх Карпат з північного за-ходу на південний схід. Це височина з висотами від 200 до 700 м. В Передкарпатській височинній області поширені пе-редгірні, горбисті, терасово-рівнинні ландшафти з дубовими і грабово-дубовими лісами на дерново-підзолистих, поверхне-во оглеєних і лучних ґрунтах. Великі площі зайняті сільсько-господарськими угіддями. Зовнішньокарпатська фізико-географічна область простягається смугою 260-280 км з північного заходу на південний схід. Знаходиться у межах Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. До неї входять Східні Бескиди, Горгани, Покутсько-Буковинські Карпати. Це сере-дньо- і низькогірні хребти з висотами 800-1000 м. У межах Зовнішньокарпатської області поширені середньо-, низькогі-рні, улоговинні ландшафти з ялиново-буковими, ялиново-широколистими лісами. Вододільно-Верховинська фізико-географічна об-ласть знаходиться в межах Львівської, Івано-Франківської і Закарпатської областей. У ландшафтній структурі Во-додільно-Верховинської області переважають низькогірні схилові і міжгірно-улоговинні ландшафти. Полонино-Чорногірська область – найвища частина Українських Карпат з добре вираженою висотною поясністю ландшафтів. Рахівсько-Чивчинська фізико-географічна область знаходиться в східній частині Закарпаття. Вулканічно-Карпатська область (Вулканічні Карпа-ти) знаходиться в межах Закарпатської області. У межах Закарпатської низовинної лісолучної області переважають ландшафти низовинних рівнин з дерновими опідзоленими глейовими, лучно-болотними та болотними ґрунтами з дубовими і вільховими лісами, луками.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Українські Карпати» з дисципліни «Ландшафтна екологія»
