Лісостепова зона простягається від Передкарпаття до західних відрогів Середньоросійської височини майже на 1100 км. Вона займає 34 % території України. У лісостеповій зоні перемежовуються лісові ландшафти на опідзолених ґрунтах з лучно-степовими на типових чорноземах. Найбільше поширення мають широколисто-лісові ландшафти, які в минулому займали великі площі на височи-нах. Різноманітність ландшафтів залежить від контрастів ре-льєфу, складу покривних порід, історії розвитку території. Тут знаходяться Волинська, Подільська та Придніпровська височини, Придніпровська низовина, західні відроги Серед-ньоросійської височини. Поширеними ґрунтами в Лісостепу є мало- і середньо-гумусні типові чорноземи, опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти, сірі та ясно-сірі лісові ґрунти. На терасах Дніпра тра-пляються солонцюваті ґрунти, солонці та солончаки, в річкових долинах – лучні, дернові та болотні ґрунти. Природна рослинність представлена залишками ос-тепнених луків і степів, дубових і дубово-грабових масивів, а на Лівобережжі – дубово-кленових лісів. Первісних степів і лісів збереглося мало. Сучасна середня лісистість становить 12,5 %. Розораність лісостепової зони становить 75-85 %. У фауні представлені як лісові, так і степові види тварин. В умовах оптимального співвідношення тепла і вологи в лісостепу сформувались різні типи ландшафтів: 1) широко-листо-лісові з сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами; 2) лісостепові з опідзоленими чорноземами; 3) лукостепові з типовими чорноземами, лучно-чорноземними ґрунтами, су-цільно перетвореними в сільськогосподарські угіддя. За особливостями поширення ландшафтів лісостепова зона України поділяється на чотири провінції: Західноукраїн-ську, Дністровсько-Дніпровську, Лівобережно-Дніпровську, Середньоросійську. Західноукраїнська лісостепова провінція займає захід-ну частину лісостепової зони. Охоплює Волинську, значну частину Подільської височини, Мале Полісся, частину Роз-точчя, Опілля і Хотинську височину. Мале Полісся — тери-торія, що розташована між Волинською і Подільською висо-чинами; Розточчя – горбисте пасмо на кордоні нашої країни з Польщею; Опілля – територія західної частини Подільської височини (опіллями з часів Київської Русі називають безлісі або малолісисті території з родючими ґрунтами у межах лісо-вої зони). Західноукраїнська лісостепова провінція розташована в Тернопільській, Львівській, Волинській, Рівненській облас-тях. За особливостями поширення сучасних ландшафтів Західноукраїнська провінція поділяється на такі фізико-географічні області: Волинську височинну, Мале Полісся, Ростоцько-Опільську горбогірну, Західноподільську висо-чинну, Середньоподільську височинну, Прут-Дністровську височинну. Для Волинської височинної області характерне пере-важання опільських рівнинно-горбистих ландшафтів, для Малого Полісся – лісостепових природних комплексів. Ще донедавна Мале Полісся відносили до зони мішаних хвойно-широколистих лісів. Ростоцько-Опільська горбогірна область має контра-стні ландшафти: розчленовані лісостепові, лісові горбогірні, поліські мішано-лісові. Західноподільська височинна область характери-зується поширенням вододільних, останцево-горбистих і яружно-балкових ландшафтів. Середньоподільська височинна область виділяється горбогірними ландшафтами, вододільними рівнинними, хви-лястими, яружно-балковими природними комплексами. Для Прут-Дністровської височинної області властиві складні поєднання рівнинно-хвилястих і горбисто-пасмових ландшафтів з переважно яружно-балковими природними комплексами, поширенням дубово-букових лісів, розвиток карстових процесів. На схід від Західноукраїнської знаходиться Дністров-сько-Дніпровська лісостепова провінція. Розташована в ме-жах Київської, Житомирської, Черкаської, Вінницької, Кіро-воградської, Хмельницької і Одеської областей. Переважаю-чим типом природної рослинності є широколисті дубові ліси з домішками граба, клена, липи та ін. За поширенням сучас-них ландшафтів Дністровсько-Дніпровська лісостепова про-вінція поділяється на такі фізико-географічні області: Північ-нопридніпровську, Київську підвищену, Придністровськосхі-дноподільську, Середньобузьку, Центральнопридніпровську, Південноподільську височинну, Південнопридніпровську ви-сочинну. Північнопридніпровська і Київська підвищена області лежать на півночі провінції. Для них характерні ландшафти лесових рівнин з типовими і опідзоленими чорноземами, сі-рими лісовими ґрунтами, острівними дубовими і грабово-дубовими лісами. Придністровськосхідноподільська, Середньобузька, Центральнопридніпровська височинні області займають сере-дню, найбільш підвищену частину провінції, де значні площі в минулому були зайняті широколисто-лісовими ландшафта-ми. Південноподільська і Південнопридніпровська висо-чинні області – це південна частина провінції. Тут переважа-ють південнолісостепові ландшафти з типовими чорнозема-ми, мало- і середньогумусними ґрунтами. Поширені чорно-земні та лучно-чорноземні ґрунти. В рослинному покриві пе-реважають сосново-дубові і дубові ліси, в долинах річок – лучна і болотна рослинність. У межах Лівобережно-Дніпровської провінції виділя-ють такі фізико-географічні області: Північнодніпровську, Південнодніпровську, Північнополтавську, Східнополтавсь-ку. Північнодніпровська і Південнодніпровська області за-ймають терасову низовинну рівнину сходу провінції, де пере-важають лучно-степові ландшафти. Для Північнополтавської і Східнополтавської висо-чинних областей характерні малорозчленовані лучностепові межиріччя з чорноземами мало- і середньогумусними, яруж-но-балкові і заплавні місцевості, западини з болотами і соло-нчаками. Середньоросійська лісостепова провінція займає крайню східну частину лісостепової зони України, охоплюю-чи відроги Середньоросійської височини. У межах Середньоросійської провінції виділяють дві фізико-географічні області: Сумську і Харківську схилово-височинні. У них переважають пологово-хвилясті розчлено-вані лісостепові межиріччя і схили з чорноземами типовими малогумусними на півночі і середньогумусними на півдні, масивами дубових і дубово-липових лісів, різноманітними проявами ерозії.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Лісостепова зона» з дисципліни «Ландшафтна екологія»
