Для оцінки локальної дії викидів окремих РН на стратосферний озон використовуються дифузійно-фотохімічні і “боксові” фотохімічні моделі [1]. В математичних моделях нульової розмірності, які часто називають “боксовими”, враховуються тільки фотохімічні процеси, а об′єм вважається повністю перемішаним і однорідним. Для дослідження поширення викиду продуктів згоряння ці моделі використовуються в ускладненому вигляді. Для оцінки локальних дій пусків ракет на озоносферу часто використовуються одномірні осесиметричні моделі, вісі яких співпадають з віссю струмини продуктів згоряння. Оскільки струмина продуктів згоряння є неперервне, лінійне джерело домішки, то, розв′язуючи рівняння для розподілу концентрацій вздовж нормалі до осі струмини в декількох послідовних перерізах, можна отримати сумарний розподіл концентрації домішки та її окремих компонентів, близький до тримірного. Під дією зносу продуктів згоряння вітром, скоро після пуску ракети струмина продуктів згоряння і траєкторії ракети перестають співпадати. Фотохімічні блоки моделі включають звичайно сімейства кисню О x , водню HO x (H, H 2 ,OH, HO 2 , H 2 O 2 ), азоту NO x (N, NO, NO 2 , NO 3 , N 2 O 5 , HNO 2 , HNO 3 , HO 2 NO 2 ), хлору ClO x (Cl, ClO, HCl, HClO, ClONO 2 ),а також реакції окислення окису вуглецю, сімейств інших малих газових складових, наприклад, бром, йод. Для оцінки локального впливу пусків РН на озон важливе значення має коефіцієнт турбулентної дифузії K r , який визначає як швидкість зменшення локальної концентрації продуктів згоряння, так і швидкість збільшення площі, на якій відбуваються процеси руйнування і відновлення озону.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Локальна дія пусків РН на стратосферний озон» з дисципліни «Екологія, авіація і космос»
