Гідразин і деякі алкілпохідні – найкращі за енергетичною ефективністю сучасні висококип’ячі палива, що пов’язано з їхньою високою ентальпією і достатньо сприятливим елементним складом. Всі вони самозапалюються у сполученні з азотнокислотними та оксидазотними окислювачами [8, 9]. У сучасних РН як паливо застосовуються гідразин, монометилгідразин (ММГ) і несиметричний диметилгідразин (НДМГ). Основні фізичні характеристики вказаних палив подані в табл.2.24. Як видно з табл.2.24, всі вони мають достатньо високу густину і цілком прийнятні теплофізичні властивості, крім підвищеної температури замерзання у гідразину. При необхідності останній недолік виправляється використанням гідразину у суміші з 50 % НДМГ (пальне “Аерозин-50”), що широко практикується у США. Загальним і по суті єдиним серйозним недоліком цих палив є їхня надзвичайно висока токсичність (ГДК = 10 -4 мг/л); крім того, порівняно висока вартість, приблизно в 20–25 разів вища від вартості палив типу гасу. Таблиця 2.24 Основні фізичні характеристики гідразинових палив Паливо Т пл, К Т кип, К Т кр , К ρ кр, МПа ρ 293, г/см 3 С 293, кДж/ (кгК) r кДж/кг 93, Вт/ м·К) ν 293, мм 2 /с і 293, кДж/кг дразин ММГ НДМГ Аеро- ин-50” 5 1 5 ,5 ,5 ,5 6 3 3 7 3 7 22 8 3 1 72 85 9 6 4 8 9 0 8 6 0 2 7 5 6 5 8 7 77 57 80 80
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Паливо на основі гідразину» з дисципліни «Екологія, авіація і космос»
