Джерела і фізико-хімічні характеристики забруднень атмосферного повітря
Основними джерелами забруднення НПС серед авіапідприємств є аеропорти з приписаною до них технікою. Наземні джерела забруднення можна умовно поділити на такі, що знаходяться всередині аеропорту (або авіаремзаводу), і ті, що розташовані за межами аеропорту (або авіаремзаводу). До останніх належать, насамперед, установки теплоенергетики, які працюють на різних видах місцевого палива, тому й характер забруднень визначається видом палива, способами його спалювання і шляхами відведення викидів. До основних шкідливих речовин, які містяться в димових газах теплоенергетичних установок відносяться діоксид сірки SO 2 , оксид вуглецю СО, оксиди азоту NО x , тверді частки вуглецю (сажі). Однією з найважливіших умов мінімальних викидів шкідливих речовин із теплоенергетичних установок є вибір режиму спалювання палива, при якому досягається повне його згоряння. До внутріпортових (внутрізаводських джерел) забруднень НПС відносяться вентиляційні системи, які застосовуються на окремих дільницях обслуговування авіаційної техніки чи авіаремонтних заводів. При необхідності, коли повітря від робочих місць, що видаляється, містить шкідливі речовини у великих кількостях, перед викидом в атмосферу воно очищується в пиловловлюючих і газоочисних установках. В атмосферне повітря із виробничих приміщень аеропорту чи авіаремзаводу надходять пари нафтопродуктів, розчинників, лакофарбувальних матеріалів, лугів, кислот, аерозолі водних розчинів їдкого, вуглекислого і фосфорнокислого натрію, сірчистого ангідриду, оксидів азоту, окису вуглецю, пилу. Кількість шкідливих речовин, що надходять в атмосферне повітря з виробничих приміщень аеропорту чи авіаремзаводу через вентиляційні системи, може перевищувати гранично допустимі значення, які спричиняють перевищення допустимих концентрацій (ГДК) цих шкідливих речовин. Особливо це може мати місце при груповому розташуванні вентиляційних шахт, коли виникає ефект сумації шкідливих викидів і навіть утворення нових шкідливих речовин більшої токсичності [3]. Склади пально-мастильних матеріалів (ПММ) забруднюють атмосферне повітря на території аеропорту авіапаливом, змащувальними матеріалами і спецрідинами. В атмосферу пари авіапалива надходять: при витискуванні їх із резервуарів, паливозаправників (ПЗ) і баків повітряних кораблів (ПК) в процесі наповнення їх паливом, в процесі “малого дихання” резервуарів, а також при випаровуванні розлитого палива крізь нещільності з’єднань або недотримання правил заправки ПК, зберігання, транспортування і наповнення ємкостей пально-мастильними матеріалами. При наповненні ємкості разом з одним м.куб. повітря витісняється в середньому 0,015 м 3 насичених парів палива густиною 10 кг/м 3 . Це означає, що при наповненні паливозаправника, наприклад, ТЗ-22, в атмосферне повітря витісняється до 3 кг легких фракцій палива. При добовому споживанні повітряними кораблями палива в об’ємі 1000 м 3 викиди його у вигляді парів в повітря аеропорту можуть досягти 450 кг, що призведе до забруднення біля 3⋅10 8 м 3 повітря (при середньодобовій ГДК бензину 1,5 мг/м 3 ). Суть “малого дихання” резервуарів полягає в тому, що при підвищенні температури зовнішнього повітря насичені пари палива і саме паливо всередині резервуару нагріваються, розширюються, пари палива витісняються з нього через дихальні клапани (інакше резервуар буде деформуватися), а в нічний час при зниженні температури пари палива стискуються, конденсуються, що сприяє надходженню в резервуар зовнішнього повітря. При “малому диханні” резервуара об’ємом 5000 м 3 щодоби в атмосферне повітря витісняється до 100 кг бензину. Суттєво впливає на НПС авіаційна наземна техніка [4], до якої відносяться спеціальні технічні наземні засоби для обслуговування авіаційної техніки, повітряних перевезень та утримування аеродромів. Спецмашини авіапідприємств – спецавтотранспорт забруднюють атмосферне повітря переважно оксидами вуглецю СО, вуглеводнями С х Н у , оксидами азоту NО x . Спецавтотранспорт, який використовується в аеропорту, можна поділити на чотири групи (табл.1.1 – для груп І, ІІ; табл.1.2 – для групи ІІІ; табл.1.3 – для групи ІУ).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Джерела і фізико-хімічні характеристики забруднень атмосферного повітря» з дисципліни «Екологія, авіація і космос»
