Країни "народної демократії (40-ві - кін. 80-х рр. XX ст.) Східної Європи. Відмінність їх режимів від радянського "зразка"
Масштаби "третього сектору" в постсоціалістичних та, зокрема, пострадянських країнах значно нижчі ніж у країнах "старих демократій" Америки та Європи. Але ННО в цих країнах швидко розвиваються. Показовим є виникнення (головним чином в 1989-1995 рр.) і розвиток новітніх громадських дослідницьких організацій - "мозкових центрів" у сусідніх постсоціалістичних країнах та країнах народної демократії в Європі. Скажімо, в Албанії в кінці ХХ ст. працювало 6 таких центрів, в Болгарії та Угорщині – близько 20, Польщі – понад 15, Румунії – 8, Словаччині – 12. Think tanks США, Польщі, Чехії та ін. країн Європи мають багато спільного, але водночас відрізняються тематикою своїх досліджень – в країнах Центральної Європи вона головним чином торкається актуальних проблем розвитку демократії і економічних реформ в цих країнах. Візьмімо для прикладу Польщу. В цій країні працює близько 10 відомих недержавних "мозкових центрів". Це – Інститут досліджень основ демократії, Інститут польської політики, Інститут приватного підприємництва і демократії, Міжнародний центр розвитку демократії, Фонд підтримки місцевої демократії, Гданський інститут ринкової економіки, Дослідницький центр ім. Адама Сміта, Фонд СASE – Центр соціальних та економічних досліджень, Інститут сталого розвитку та ін. Всі ці організації окрім Гданського інституту розташовані у Варшаві.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Країни "народної демократії (40-ві - кін. 80-х рр. XX ст.) Східної Європи. Відмінність їх режимів від радянського "зразка"» з дисципліни «Всесвітня історія»
