СУШИЦЬКИЙ Феоктист Петрович (1883—1919) — учений-літературознавець, історик літератури. Закінчив історико-філол. факультет Київ. ун-ту, учень професора В.Перетца. Викладав у київ. г-зіях, із 1907 — приват-доцент Київ. ун-ту. 1917—19 брав участь у створенні укр. вищих шкіл. Був одним із засновників і професором Укр. нар. ун-ту в Києві, Укр. науково-пед. академії
918 СУШКО
(1917—18), ректором і професором Українського Київського державного університету (1918—19). Упродовж 1918—19 керував працею Археогр. комісії ВУАН, редагував «Записки історично-філологічного відділу ВУАН». Головні наук. праці присвячені дослідженню т. зв. західноруських (українських і білоруських) літописів. Зокрема, «Киевские списки “Беседы трех святителей”» (1911), «До історії поетичного оповідання про Михайлика й Золоті Ворота та про Батия» (1919, 1920), «Західноруські літописи як пам’ятки літератури» (1920). Літ.: Дорошенко Д. Історія України 1917—1923 рр., т. 1—2. Ужгород, 1923—30; Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія наук: Нарис історії. К., 1993. Т.С. Осташко.
дарства КДБ при РМ УРСР (1975—77), зав. відділу видавництва «Радянська школа» (1977— 78), зав. відділу Дирекції по експлуатації комплексу споруд центральних держ. архівів України (1978—99). Нагороджений орденами Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, Вітчизн. війни 2-го (1943) і 1-го ст. (1944), Богдана Хмельницького 3-го ст., «За мужність» 3-го ст., більше, ніж 30-ма медалями; Герой України із врученням ордена «Золота Зірка» № 2 (1999). П. у м. Київ.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУШИЦЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
