СУХОМЛИНОВ Михайло Іванович (29.02.1828—08.06.1901) — історик літератури. Дійсний член Петерб. АН (1872). Н. в м. Харків у сім’ї професора хімії. 1848 закінчив історико-філол. ф-т Харків. ун-ту, здобув ступінь магістра. Стажувався за кордоном. Докторська дис. на тему: «О древней русской летописи как памятнике литературном» (1856). Із 1860 — професор Петерб. ун-ту по кафедрі рос. літератури. Викладав словесність, займався науково-літ. діяльністю, виданням пам’яток к-ри. С. — автор багатьох праць, які, на думку одного з його вчителів М.Костомарова, вирізняються «бездоганною розумністю в обробці предмета і в правильності погляду». Серед них найбільш фундаментальною є «История Российской Академии», відомі його розвідки «О преданиях в древней русской летописи», «Уничтожение диссертации Н.И. Костомарова в 1842 году» та ін. П. у м. Санкт-Петербург. Праця: История Российской Академии, т. 1—8. СПб., 1874—87. Бібліогр.: Симони П.К. Хронологический список ученых и литературных трудов и изданий М.И. Сухомлинова. СПб., 1903. Літ.: Сумцов Н.Ф. К сорокалетнему юбилею служебной и учено-литературной деятельности М.И. Сухомлинова. В кн.: Сборник Харьковского историко-филологического общества, т. 4. Х., 1892; Масловский А.Ф. Памяти М.И. Сухомлинова. СПб., 1902; Автобиография Н.И. Костомарова. М., 1922. Ю.А. Пінчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУХОМЛИНОВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
