СТУПКА Богдан Сильвестрович (27.08.1941—22.07.2012) — актор театру і кіно. Нар. артист УРСР (1980) та СРСР (1991). Дійсний член Нац. академії мист-в України (1997). Герой України (2011). Н. в смт Куликів. 1961 закінчив студію при Львів. академічному укр. драм. театрі ім. М.Заньковецької та 1984 — заочне відділення театрознавчого ф-ту Київ. держ. ін-ту театрального мист-ва ім. Карпенка-Карого. 1961—78 — актор Львів. академічного укр. драм. театру ім. М.Заньковецької. З 1978 — актор Київ. академічного укр. драм. театру ім. І.Франка (з 1994 — Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка), 2001—12 — його худож. керівник. 1999— 2001 — міністр к-ри і мист-в України. 2006—10 — худож. керівник акторського курсу Київ. нац. ун-ту кіно, театру і телебачення ім. Карпенка-Карого. Створив понад 100 ролей у кіно та понад 100 — на театральній сцені, розкривши свій яскравий та багатогранний артистичний талант. Як кіноактор уславився виконанням ролей у фільмах «Білий птах з чорною ознакою» (1970), «Червоні дзвони» (1981), «Украдене щастя» (1984), «Діти сонця» (1985), «Кайдашева сім’я» (1996), «Вогнем і мечем» (1999), «Схід—Захід» (1999), «Водій для Віри» (2004, премія «Золотий орел» за найкращу роль другого плану та «Ніка» за найкращу чол. роль), «Свої» (2004, приз Моск. міжнар. кінофестивалю за найкращу чол. роль «Срібний Георгій»), «Два в одному» (2006), «Серце на долоні» (2008, нагорода 3-го Рим. міжнар. кінофестивалю за найкращу чол. роль), «Тарас Бульба» (2009, премія «Золотий орел» за найкращу чол. роль), «Шантрапа» (2009) та ін. Працював з режисерами Ю.Іллєнком, О.Іоселіані, К.Зануссі,
Є.Гофманом, Р.Варньє, К.Муратовою, С.Бондарчуком та ін. У театрі створив різнопланові ролі: Микола Задорожний («Украдене щастя» І.Франка, 1979), Маляр («Дикий Ангел» О.Коломійця, 1979), Войницький («Дядя Ваня» А.Чехова, 1980; за дві останні — Держ. премія СРСР, 1980), Артуро («Кар’єра Артуро Уї» Б.Брехта, 1985), Автор («Енеїда» за І.Котляревським, 1986), Дон Жуан («Камінний господар» Лесі Українки, 1988), Потоцький («Сава Чалий» І.Карпенка-Карого, 1990), Тев’є - Тевель («Тев’є Тевель» за Шоломом-Алейхемом, п’єса Г.Горіна, 1989; Держ. премія України імені Т.Шевченка, 1993) та ін. Почесний громадянин міста Київ (2009). Лауреат укр. театральних премій імені І.Котляревського (1991) та А.Бучми (1994), міжнародної театральної премії К.Станіславського (1996), російських премій «Кришталева Турандот» (2001) та «Тріумф» (2006); «Премії ім. М.В.Гоголя в Італії» (2011); Державної премії України ім. Олександра Довженка (2012; посмертно). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1994, 1999, 2001), кавалер ордена Ярослава Мудрого 5-го (2006) та 4-го ст. (2010), рос. орденів «Дружби» (2006) та «Пошани» (2011), ордена «Заслуги перед Республікою Польща» (2000). П. у м. Київ, похований на Байковому цвинтарі. Літ.: Мельниченко В. Богдан Ступка: Штрихи до портрета. К., 2001; Його ж. Майстер (Богдан Ступка). К., 2005; Коломієць Р. Пристрасті за Богданом: Життя та творчий шлях Богдана Ступки. К., 2006; Богдан Ступка: Митець і людина. К., 2008. Н.М. Томазова.
Кар’єру розпочинав парохом у Тростянці Жовківського округу. Під час революції 1848 брав участь в установчих зборах Головної руської ради. 1851 отримав посаду канцлера, а 1858 — радника і референта Львів. митрополичої консисторії, 1867 став крилошанином. Духовні функції поєднував з адм. роботою фінансиста: 1862—72 виконував обов’язки директора Галицької ощадної каси, де зблизився із впливовими політиками. Мав репутацію полонофіла і прихильника латинізації грекокатол. обряду. 1872 був призначений єпископом перемишльським, самбірським і сяноцьким. 1873—83 — заст. маршалка Галицького крайового сейму, 1883— 90 — депутат сейму з групи вірилістів, засновник Рус. ін-ту для дівчат у Перемишлі (1888). С. — власник однієї з найбільших приватних нумізматичних колекцій у Галичині, автор низки наук. розвідок у галузі нумізматики та археології. П. у м. Перемишль. Літ.: St“pieЅ S. Stupnicki Saturnin Jan (1816—1890). В кн.: Polski S»ownik Biograficzny, t. 45/2, zesz. 185. Warszawa—Krak\w, 2008; Мудрий М. Посада заступника маршалка Галицького крайового сейму (1861—1918). В кн.: Lw\w: Miasto—spo»eczeЅstwo—kultura: Studia z dziej\w Lwowa, t. 7: Urz“dy, urz“dnicy, instytucje. Krak\w, 2010. М.М. Мудрий.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТУПКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»