СТРОЄВ Павло Михайлович (27.07.1796—05.01.1876) — історик і археограф. Дійсний член Петерб. АН (1849). Н. в м. Москва в дворянській сім’ї. 1812—16 навч. в Моск. ун-ті. 1814 видав навчальну «Краткую Российскую историю в пользу российского юношества» і почав друкувати в ж. «Сын Отечества» розвідки з рос. історії. З 1816 працював у Комісії друкування держ. грамот і договорів. 1817 брав участь, а 1828—34 керував археогр. експедицією, яка виявила в б-ках і архівах монастирів понад 3 тис. істор., літ. та правових пам’яток 14—18 ст., у т. ч. й таких, що безпосередньо стосуються давньої історії України. С., зокрема, знайшов Ізборник 1073, Судебник 1497 та ін. 1823 був обраний членом Моск. т-ва історії і старожитностей російських. Взяв участь у виданні «Полного собрания русских летописей», яке було розпочато з 1841 Археогр. комісією. Покажчики С. до ПСРЛ і його описання рукописних зібрань не втратили наук. значення до нашого часу. П. у м. Москва. Праця: Библиологический словарь и черновые к нему материалы. СПб., 1882. Літ.: Барсуков Н.Б. Жизнь и труды П.М. Строева. СПб., 1878; Очерки истории исторической науки в СССР, т. 1. М., 1955; Софинов П.Г. Из истории русской дореволюционной археографии. М., 1957. Ю.А. Пінчук.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТРОЄВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»