СТІНКІВСЬКА КУЛЬТУРА — археол. к-ра завершальної фази середнього палеоліту в Подністров’ї. Уперше С.к. виділена М.Анісюткіним 1973 на базі досліджень стоянки Стінки I, розташов. біля с. Атаки Хотинського р-ну Чернів. обл. 1988 О.Ситник відкрив стоянку Пилипче ХI у Борщівському р-ні Терноп. обл. Пам’ятки С.к. розміщені на високих (надканьйонних) терасах Дністра і представлені переважно перевідкладеними кам’яними колекціями. Характерною рисою С.к. є присутність значної кількості крем’яних наконечників до списів, що мали видовжену трикутну форму та були плоско огранені з обох боків. Ці вироби подібні до селетських індустрій ранньої пори пізнього палеоліту Центр. Європи. У комплексі знарядь праці переважають скребла і скребки. Літ.: Анисюткин Н.К. Варианты среднего палеолита Приднестровья (стинковская культура). В кн.: Археологический сборник, № 19. Л., 1978; Ситник О. Стінківська мустьєрська культура: Аналіз та інтерпретація джерел. В кн.: Археологический альманах, № 8. Донецк, 1999. О.С. Ситник.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТІНКІВСЬКА КУЛЬТУРА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
