СТЕПАНЯК Михайло Дмитрович (1905—13.02.1967) — громад. і політичний діяч Галичини. Н. в с. Дзвинячі (нині село Богородчанського р-ну Івано-Франк. обл.). Закінчив г-зію, навч. на юрид. ф-ті Львів. ун-ту. 1928—32 відбував ув’язнення за участь у молодіжному революц. русі та діяльність у прокомуніст. «Сельробі» та Комуністичній партії Західної України. Після закінчення ун-ту (1934) — адвокат у Бережанах, оборонець членів Організації українських націоналістів на суд. процесах. Провідник ОУН на Бережанщині. У липні 1941 — міністр внутр. справ Українського державного правління. Староста м. Дрогобич, водночас — крайовий провідник ОУН на зх. землях (1941—43), член Проводу ОУН (1942—43), учасник 3-го надзвичайного Великого збору ОУН(б), один з ініціаторів створення Народно-визвол. революц. орг-ції (1944). Після відновлення рад. влади — в оунівському підпіллі.
Наприкінці липня 1944 пораненим потрапив у полон на Рівненщині, засуджений на 25 років концтаборів. Достроково звільнений 12 червня 1961. П. у с. Дзвинячі, похований на місц. цвинтарі. Літ.: Стецько Я. 30 червня 1941. Торонто, 1967; Бережанщина в спогадах емігрантів. Тернопіль, 1993; Українське державотворення: Акт 30 червня 1941: Збірник документів і матеріалів. Львів—К., 2001. К.Є. Науменко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТЕПАНЯК» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
