СТЕБЛІВ — с-ще міськ. типу Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської області. Розташов. на р. Рось (прит. Дніпра), до якої в межах населеного пункту впадають праві притоки Пороховиця (Боровиця) та Хоробра. Населення 4,3 тис. осіб (1999). Попередником С. є давньоруське городище в урочищі Замок (площею бл. 1 га, зруйноване, датується 11 — 1-ю пол. 13 ст.). Уперше «стеблівці» згадуються під 1602. Як містечко Корсунського староства Київського воєводства С. згадується в люстрації 1616. Із 1648 — у складі Війська
Запорозького, центр сотні (відома з 1654) Корсунського полку. Під час Правобережного повстання 1664—1665 польсько-татар. військо на чолі зі С.Чарнецьким здобуло штурмом і сплюндрувало С. Містечко остаточно знелюдніло після «згону» жителів Правобереж. Наддніпрянщини на Лівобережжя (1678—79). Стало знову заселятися в 1680-ті рр. у зв’язку з відродженням козацтва на Правобережжі, із 1685 — центр сотні Богуславського полку. Місц. мешканці підтримали повстання С.Палія (1702 місто здобув полк. З.Іскра). Із 1704 С. контролювали влада Гетьманщини та рос. війська. 1712 мешканців містечка під час другого «Великого згону» переселили на Лівобережжя. Після 1714, коли Пд. Київщина повернулася під владу Речі Посполитої, С. знову почав заселятися. Містечко стало власністю кн. Юзефа-Олександра Яблоновського, а згодом — його сина кн. Августа-Доброгоста (у правосл. хрещенні — Миколая) Яблоновського — відомого козакофіла. По смерті останнього С. перейшов до рук князів Воронецьких. Після 2-го поділу Речі Посполитої (1793; див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) С. — у Рос. імперії. Із 1797 він входив до складу Богуславського, а з 1837 — Канівського повіту Київської губернії. 1812 князі Воронецькі продали містечко С.Головинському, який спорудив тут суконну ф-ку (1845), а також невеликі цукровий, борошномельний та ливарний з-ди. 1878 містечко перейшло до рук поміщиків-росіян (спочатку — Паншина, а на поч. 20 ст. — Талантова). 1897 тут мешкало 5746 осіб, із них 1472 — євреї. 1931 споруджено Стеблівську ГЕС. 1936 С. отримав статус с-ща міського типу (підтверджений 1960). Окупований гітлерівцями з 29 липня 1941 до 16 лютого 1944. У С. народилися І.Нечуй-Левицький і В.Авраменко. Із 1968 діє будинок-музей І.Нечуя-Левицького. Літ.: Похилевич Л.И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. К., 1864; S»ownik geograficzny Kr\lestwa Polskiego i innych kraj\w s»owiaЅskich, t. 11. Warszawa, 1890; ІМіС УРСР: Черкаська область.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТЕБЛІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
