СТАСЮК Микола Михайлович (04.05.1885 — р. с. невід.) — політ. діяч, кооператор. Н. на Катеринославщині в сім’ї урядовця. Закінчив Катериносл. реальне уч-ще. Вищу освіту здобув у Петерб. гірничому ін-ті. Активний діяч укр. студентської громади, входив до складу інформаційного бюро і гол. студентської ради студентських орг-цій. Член Революційної української партії, згодом — Української партії соціалістів-революціонерів, організовував сел. спілки, кооп. т-ва на Катеринославщині, працював у кооперації на Київщині. 7 квітня 1917 обраний головою Тимчасового к-ту Укр. сел. спілки. Один із членів-засновників Української Центральної Ради. Очолював Київ. губернську раду сел. депутатів. 15 червня 1917 призначений ген. секретарем харчових справ. Член ЦК Сел. спілки і товариш (заст.) її голови. За часів Директорії Української Народної Республіки працював нач. постачання Армії Української Народної Республіки в Кам’янці-Подільському. Емігрував. У 1920-х рр. повернувся в Україну. Працював у ВУАН як співробітник з окремим дорученням. 1930 репресований в «Українського національного центру» справі 1930—1932. 10 років ув’язнення відбував у Міжгірській колонії посиленого режиму, на буд-ві Біломорсько-Балт. каналу. 1939 приїхав до Маріуполя, де працював сторожем у міськ. саду.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Стасюк Микола Михайлович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
