СТАРОДУБЩИНА — 1) державно-територіальні утворення й адм.-тер. одиниці з центром у м. Стародуб, що існували в середньовіччя і ранній модерний час: Стародубське князівство, Стародубський повіт (у складі Смоленського воєводства Речі Посполитої), Стародубський полк (у складі Війська Запорозького); 2) один із заселених українцями регіонів, які лежать за межами сучасної держ. території
України; пн. повіти Чернігівської губернії (Новозибковський, Мглинський, Стародубський та Суразький), які 1919 увійшли до складу РСФРР. У наш час — частина Брянської обл. РФ (Гордієвський, Злинковський, Климовський, Клинцівський, Красногорський, Мглинський, Новозибковський, Погарський, Почепський, Стародубський, Суразький та Унецький р-ни). У 2-й пол. 17 — 18 ст. на територію С., залюднену тоді переважно етнічними українцями, переселялися білоруси з Великого князівства Литовського і росіяни-старообрядці з Рос. д-ви. На поч. 20 ст. внаслідок цих міграцій та русифікації частка українців у населенні С. значно зменшилася, проте вони залишалися найбільшою з етнічних груп регіону. Відомості про конкретну кількість українців на С. в цей час були суперечливими, що відобразилося в подальшій долі регіону в період із 1917, коли кордони нових д-в намагалися встановити за етнічним принципом. С. не ввійшла до підпорядкованої Українській Центральній Раді території, яка була встановлена згідно з домовленостями між УЦР та Тимчасовим урядом у липні—серпні 1917. Проте С. ввійшла до території Української Народної Республіки, окресленої в Третьому універсалі Української Центральної Ради, і залишалася де-юре у складі укр. д-в (УНР, Українська Держава, УСРР) до 1919. Згідно з договором про кордон між РСФРР і УСРР у травні 1919 С. було передано до складу РСФРР і приєднано до Гомельської губ. 1926 УСРР повернуто Семенівську волость із центром у Семенівці (нині місто Черніг. обл.). З 1926 С. — у складі Брянської губ., з 1929 — Зх. обл., з 1937 — Орловської обл., з 1944 — Брянської обл. Протягом рад. часу внаслідок русифікації частка українців у складі населення С. неухильно знижувалася (згідно з переписом 1989 частка українців у населенні Брянської обл. становила 1,8 %).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТАРОДУБЩИНА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
