СТАРА СИНЯВА — с-ще міськ. типу Хмельницької області, райцентр. Розташов. на р. Іква (прит. Пд. Бугу). Населення 5,5 тис. осіб (2011).
Засноване 1543 на теренах Подільського воєводства Миколаєм Сенявським (див. Сенявські) як місто на магдебурзькому праві. 1648—58 періодично перебувало під контролем Війська Запорозького. 1672—1699 — у складі Кам’янецького ейялету під владою Османської імперії. Після 2-го поділу Речі Посполитої (1793) — у Рос. імперії. З 1797 — у складі Літинського повіту Подільської губернії. 1875 розпочав роботу цукровий з-д (діяв до поч. 21 ст.). Аж до 1917 С.С. залишалася приватновласницьким містечком (після Сенявських належало Чарторийським (див. Чорторийські), Радзивіллам, Білявським, Стадницьким. 1897 було 4,6 тис. мешканців (половина з них — євреї). У грудні 1920 в містечку остаточно встановлено рад. владу. 1923—31, 1935—59 і з 1966 — центр району. 1939—40 побудована вузькоколійна залізниця від цукрового з-ду до станції Адампіль. Окупована гітлерівцями з 14 липня 1941 до 8 березня 1944. З 1956 має статус с-ща міськ. типу. 1995 у приміщенні будинку к-ри відкрито діораму, присвячену Пилявецькій битві 1648. Істор. споруди (збереглися у спотвореному вигляді): костьол Святого Яна Непомука (1844), палац графа К.Стадницького (1858). Літ.: S»ownik geograficzny Kr\lestwa Polskiego i innych kraj\w s»owiaЅskich, t. 10. Warszawa, 1889; ІМіС УРСР: Хмельницька область. К., 1971; Лукин В., Хаймович Б. 100 еврейских местечек Украины: Исторический путеводитель, вып. 1: Подолия. Иерусалим—СПб., 1998; Малаков Д.В. 29 зупинок від Хмільника до Хмельницького. К., 2009. Д.Я. Вортман.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СТАРА СИНЯВА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
