«СОЮЗ ПОРЯТУНКУ», «Товариство справжніх і вірних синів Вітчизни» — перша таємна орг-ція декабристів у Росії, що діяла із лютого 1816 по січень 1818. Мала масонські форми організації (див. Масонство), поділялася за ступенями підлеглості на «братів», «мужів» та «боляр» («бояр»). Засновниками були О.Муравйов, М.М.Муравйов, кн. С.Трубецькой, М.Муравйов-Апостол, С.Муравйов-Апостол та І.Якушкін, які складали «раду боляр», або «думу», що керувала товариством. Невдовзі були зараховані М.Лунін, М.Новіков, який прийняв Ф.Глинку і П.Пестеля. Орг-ція спиралася на законспіровану групу, що мала сліпо виконувати волю організаторів союзу — «боляр». У січні 1817 союз прийняв статут, написаний П.Пестелем, і нову назву — «Товариство справжніх і вірних синів Вітчизни». Ця таємна орг-ція утворилася у складі до 30 осіб. За статутом запрошені в члени «С.п.» давали клятву не розголошувати його мету і правила. Порушнику клятви загрожували смертю від отрути чи клинка. Члени орг-ції мали платити внески за матеріальним станом кожного, усі повинні були залишатися на місцях держ. служби, аби в разі перевороту під час зміни імператора вони були в розпорядженні таємної організації.
У статуті союзу залишалися окремі ідеї масонських орг-цій — про підтримку добрих намірів уряду, несприйняття й осудження соціальної несправедливості та неповаги до особистості людини. Із розпуском орг-ції через рік текст статуту було знищено. Ведуться дискусії, чи не був статут «С.п.» перекладом статуту прусської масонської орг-ції «Тугенбунд» ще до його переробки для «Союзу благоденства», відомої під назвою «Зелена книга». Члени союзу, переконавшись, що схилити рос. імп. Олександра I, як і дворян, до скасування кріпосного права буде неможливо, внесли в таємну частину програми ідею боротьби з абсолютизмом та вимогу встановити конституційну монархію. Для прискорення революц. впровадження конституційних порядків М.Лунін весною 1816 запропонував царевбивство кимось у масках, щоб новому імператору поставити від імені сусп-ва конституційні вимоги. Мотивом для створення таємної орг-ції, як засвідчили на допитах декабристи, були часті зустрічі й обговорення кріпосної залежності, жорстокості поводження із солдатами, повсюдне казнокрадство, грабунок, неповага до людини взагалі. Член-організатор союзу І.Якушкін у спогадах писав, що по поверненні через два роки з походу в Зх. Європу їх зустріло старе і хворе сусп-во. Ін. засновник союзу кн. С.Трубецькой створення орг-ції пояснював внутр. становищем країни, зокрема, тривалими, що ставали дедалі частішими, виступами селян проти поміщиків, запровадженням О.Аракчеєвим військових поселень. Члени «С.п.» орієнтувалися на досвід західноєвроп. д-в із представницькими органами правління. Зміни зовн. політики Росії — вступ до Священного союзу монархів для придушення в Європі революц. визвол. повстань, підписання імп. Олександром I конституційної хартії для Царства Польського (листопад 1815) і чутки про готовність передати під його юрисдикцію Правобережну Україну, що вважалося серед декабристів зрадою, спричинили бурхливі дискусії декабристів у
Москві наприкінці 1817. Деякі члени (І.Якушкін, князь Ф.Шаховськой та ін.) були готові самостійно йти на царевбивство. Радикально налаштована частина декабристів організувала наприкінці 1817 перехідне «Військове товариство», а «С.п.» було реорганізовано, частина членів вийшла із союзу.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««СОЮЗ ПОРЯТУНКУ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
